Гуляють за вікном Дощ і Дощиха…
Шкода, що люди бачать тільки Дощ…
Вона йому шепоче ніжно, тихо,
А він дарує їй асфальти площ.
За руки взявшись, хлюпають ліниво,
Глибінь калюж вимірюють удвох…
Цей хмарний день для них маленьке диво :
Їм зустріч дощовий дарує бог.
А Дощ цілує її мокрі губи
І розлива струмки її ногам…
Обнявшись, потім підставляють груди
Назустріч невпокореним вітрам.
Допитливо заглянуть в сонні вікна,
Умиють сонце, сховане між хмар,
Промчаться вихором між мокрим віттям
І відпочити зазирнуть у парк.
І Дощ, як справжній джентельмен дбайливо
Сховає свою даму під плащем…
Ви придивіться, це не просто злива –
Це рандеву Дощихи із Дощем…

2 коментарі “Дощ і Дощиха”
Вразили цікавою ідеєю. Вдала получилась лірика.
Відчуття ритму, гарна строфіка – браво ,що тут скажеш!