Вирвані з коренем

Стогнали землі на Карпатських схилах,

Гули Бескиди голосом німим…

Як відривалась з коренем людина

І з болем залишала рідний дім!..

Вона в землі, в зернятку, у смереці…

У хвилях Сяну, Ужу, й по Попрад!..

Ох як болить душа старого лемка,

Що більше вже не поверне назад!..

Отак іде… аж сльози по обличчю

Лишають сумом вибиту ріллю…

Залишив серце тут… й гніздо лелече!..

І піт в землі, і тугу неземну…

Ішли усі – від мала до велика –

Так сумно йшли!.. аж грузли постоли.

А в небі сумно квилили лелеки…

До кого ж то повернуться вони?!.

1.10.2018

Малішевська Яна

Автор публікації

Офлайн 6 років

Яна Малішевська

7

Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 06-08-2020