Літнє сонечко гріє безкраї поля.
Теплий дощ поливає їх рясно водою.
І вмивається вранці росою сонна земля.
І любуюся я неповторною літа красою.
А над степом медово-п’янкий аромат висить.
Одинокій вербі вітерець запліта віти-коси.
І земля закарбовує літа щасливую мить.
І вже трави духм’яні лежать у покосах.
А хліба піднялися,вже золото тут колосків.
А навколо хвилюється синєє,синєє море.
Це галявини квітнуть моїх чарівних васильків.
І згадались мені твої очі, як синії яснії зорі…
Думок на тему “ЛІТНЄ СОНЕЧКО”
дуже гарний вірш