Мов мед було, із рук твоїх вино.
Та інколи я дегтью добавляла.
Гіршим не ставало бо воно;
Було з тих рук, які я покохала.
Сварилися ,кричав щоб я пішла!
Сміялася: Куди тобі без мене?
Покарана, любов мене знайшла.
Верталася , бо не могла без тебе.
Ти тільки мій, нікому не віддам .
Не ніжність я твою, ні прохолоду.
Що теж потрібна бачу по очам.
Одна, я буду пити ,твою вроду.
Коханий мій, мов мед твої вуста.
Цуную дні, що Бог дає як милість.
Без ніжності очей твоїх пуста.
Я дякую за вірність та за щирість