Я снова много думаю теперь. Что дальше? В голове одни вопросы. А дальше снег и долгие морозы, А за спиною запертая дверь. Когда немело тело и душа Рвалась, как птица, ввысь из тесной клетки, Безумно глупой, будто малолетка, К нему спешила снова, чуть дыша. Тогда казалось, словно на краю, И […]
Daily Archives: 27.11.2021
17 posts
Осінь зачекай іще не час Срібло ти не сип мені на скроні Хай ця повість буде не про нас Ще так гріє літечко долоні ще співають пісню солов’ї і гніздечко білочка майструє Я благаю, не віщуй дощі Сад духмяний цвітом ще чарує Так не хочу прохолодних днів […]
Коло цвинтаря при самій дорозі де кущ калини квітне кожен рік чекає мати, підвестись не в змозі, Син повернеться доживати вік. Холодний вітер дує на погості, померзли квіти, стихли солов’ї що ранку ходить до синочка в гості, все палить свічку і рахує дні. Благає в Бога […]
Під вікном калину посадила мати, Поливала рясно зелене гілля, На плоди довгенько їй прийшлось чекати, Вже підріс синочок й донечка мала. Ягодами щедро калина вродила, Мов намисто вділа дівка молода, Милувалась ненька, серденько раділо, Що прийшла нарешті золота пора. Жовте покривальце по полях стелила, Бавилась з хмаринками як […]
Безумием горят твои глаза. Ты с жадностью мое целуешь тело. Я утону в потоке нежных фраз. Я никогда ни кем так не болела. Невнятный шепот ,страсть как ураган. Мы словно бабочки в огне ее сгораем. По телу дрожь а в голове туман. От ласк твоих как будь-то льдинка таю. […]
Поцелую тебя и серьезность исчезнет. Ты в глазах о любви в сотый раз прочитай. Пусть признанье мое. Ничего не изменит. Ты мое вдохновение , мой ад и мой рай. Не боюсь февраля ,не страшны мне морозы. Ты согреешь словами и я расцвету. Для тебя мой хороший прекрасною розой. Я […]
Асадов прав ,тут нечего сказать. Читая вновь его стихотворенье. Ценю с любимым каждое мгновенье. И чувств моих в словах не передать. Как много тех, с кем можно лечь в постель. Но лишь с одним мне хочется проснуться. В его ладошки носиком уткнутся. И слушать, как поет романс метель. Как много […]
Мов мед було, із рук твоїх вино. Та інколи я дегтью добавляла. Гіршим не ставало бо воно; Було з тих рук, які я покохала. Сварилися ,кричав щоб я пішла! Сміялася: Куди тобі без мене? Покарана, любов мене знайшла. Верталася , бо не могла без тебе. Ти тільки мій, нікому не […]
Є присмак полину в моїх віршах, В них є безмежний смуток за батьками, Самотність і печаль в моїх очах, Не полетіти пташеням під небесами. Я вже не Ксеня, донечка,дитя. Я ж бо одна, мов та билина в полі. Я буду пам’ятати вас все життя, Я занотую, рідні, ваші долі. Є […]
КОХАНИЙ СНИВСЯ Ячмінь вусатий до землі схилився, Безкрайнє поле спека сповиває, Цю ніч ти знову,мій коханий,снився, Стежками спогадів удосвіта блукаю. Хотіли тільки ніжності до ранку, Та нині серденько твоє зі мною. Були разом до самого світанку. Свої життя вінчали ми з журбою. А в споминах твоє: « Не йди, не […]
Не ждите милости когда вы не любимы, Отдайте душу тем ,кто любит вас. Чьими молитвами вы до сих пор хранимы. Кто без раздумья жизнь за вас отдаст. Ведь только так, идти вам будет легче. Он будет, словно Бог оберегать. Чтоб не случилось, вам подставит плечи, И как никто, сумеет вас […]
А что у нас крошка на завтрак? набросок смотри, правда, мило А может, отложишь на завтра? Как можно ну что ты любимый, А завтра стихи и поэмы Муж молча, целует запястья Еда для него не проблема Пусть милая светится счастьем А утром в заброшенном сквере Найдет неожиданно кошку […]
А він моя весна, моє спасіння. І байдуже, що за вікном зима. Благаю Бога ,дай мені терпіння!! Коли чекати сили вже нема. Бо він моє натхнення, моя втіха. Моя стіна, опора , мій маяк І так не вистачає його сміху. Усе йде шкереберть, і все не так. Холодні ночі і […]
Приезжай поскорей, в дом наш тихо войди. Разбуди поцелуем нежданным И взорвется сердечко от счастья в груди. Ты ведь гость в мире самый желанный. Ты ведь больше чем муж, ты друг и отец. Лишь в тебе есть огромная сила. Когда вере моей наступает “конец”. Ты докажешь что также любима. Как […]
По схилах Чорної гори тераси тут і там…Гляди! Це ж тре́ба бу́ло рук докласти, щоб те каміння файно вкласти; Заси́пать ґрунтом, засадити – і те дбайливо все зростити; І рук своїх плодів не да́ти чагарникам знов захапа́ти… І саджанці тим догоджати, допомагати їм зростати… Аби потішив урожай, із неугідь зробити […]
На бабиного літа павутинку Осінь нанизує росинки-намистинки, Показує усім свої обнови: Вінок вдягає із листків кленових І плахту помаранчево-багряну, Ще й калинову блузу вишивану. Обходить всі сади, поля, обійстя Дивна красуня – осінь українська. 2015 р.
Листопа́да день короткий, Хмарно і дощитъ зрання́… Вічну книгу беру в руки, Відкриваю навмання… “Апока́ліпсисом” зветься те, що вхопив погляд мій (там про вершників ідеться)… На путі у них не стій! Страшна четвірка мчить галопом, Жах, тлін і цвинтар навкруги! І трупи там лежать покотом, Мов у жнива тугі снопи! […]