Пам’яті лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка Люди, як кораблі. Є великі й малі. Не всі вільно пливуть Й хрест свій чесно несуть. Люди, як кораблі Відпливли від землі. В морі шквал і штормить, Все довкола тремтить. Люди, як кораблі. Є новенькі й старі. Правди в тому зерно, Щоб не сісти […]
Daily Archives: 09.10.2018
Коли далекий грім загуркотить, І серце, наче птах, заб’є тривогу, Призупиніть свій крок, бодай на мить, І в глибині душі вклоніться Богу! І сила Вишнього осяє з висоти – І станете твердіше діаманта, І неможливо вас перемогти, І захистить вас Київська Оранта! Коли візьмуть вас змії у кільце, І папараціі […]
Вертається нам все, що ми даруєм, І нас малює те, що ми малюєм… Малюй, коли у серці є потреба, І, може, домалюєшся до Неба! Танцюй, пиши вірші, грай на роялі, Досяг мети – іди все далі, й далі, Та не губи за цим Святу дорогу, За все спіши подякувати Богу!
Давно помічаю, що є все одно У кожного Я – таємниче Воно. Як тільки-но Я заведе монолог, Воно вмить показує, хто в храмі бог. Воно – несвідоме, як «річ у собі» Латентно з свідомим своїм в боротьбі, Подібно коню, що тяжіє за ріг Звернути в розпуття чуттєвих доріг. […]
Ранок дихає прохолодою. Трави зблідли, мов неживі. За якою таємною згодою Править осінь дива вікові? За наказом, а чи за порадами Оголяє фігури тонкі, Забавляючись листопадами розкриває обійми м’які. Як художник, захоплений фарбами, Відтіняє узори крихкі. Урочисто спалахує барвами Проводжаючи дні гомінкі.