Скажите, Вы кого-нибудь умели так любить, Чтобы порой душа Ваша из тела улетала, Когда с любимым просто рядом быть Казалось целой жизни даже будет мало..? А сколько раз Вы так и не сумели позвонить? Когда знакомый номер с дрожью набирали, Вам до того вдруг становилось трудно говорить, Что Вы опять […]
Monthly Archives: Березень 2019
Святий Люцифер і Іс’ус мандрували по землі і Люцифер ,вчившися на панування казав плох той раб хто не хоче стати богом . -Люди так і не зрозуміли моєї сварки з батьком моїм ,адже плох той раб хто не хоче стати богом . ми маємо досягати мети ,бути кращими . Гефестус […]
Даремно покладаєш ти надію На заощадження, приховане у ніші, Ті гроші, що зароблені в Неділю, Стають вогнем, що поїдає інші! Ті гроші, що зароблені в Неділю, Без сумнівів, підуть на лікування! І все твоє добро запахне цвіллю, Підуть на твою голову страждання! Великий гріх в Неділю працювати, Адже Неділя – […]
Пряталась под снегом роза, а может так она грустит и стебель выдержал морозы, желает почки распустить? Себя показывает точкой, несмело жмущейся к стеблю, скоро пора будет теплее, рождение из почки ждут. Пусть только март апрелю уступит место по весне, листочки юные зазеленеют, чтобы их ветер колыхал везде. […]
Із Днем театру Мельпомена вітала, натхнення і успіхів побажала, міркує муза про життя, записані її слова. День кожний проживаючи життя, в якому світла, або темна сторона, чужим життя і сценою живеш, і свого ждеш. Від себе ролі додавати, а щось від ролі забирати і не така життя була […]
Благословилося вечориною, попрощалося із дниною, світить місяць ясний, далекий і красний. Креслить світло величальне сотня гілок колисальних, намалюють гілки в небі взори чорні і химерні. Заблищать вечірні вікна наче зірочки привітно і ще трохи мерехтять, а хто стане засинать? Засинати – діточкам, а світити – зірочкам, їм […]
Ты не говори мне больше о любви. Её не существует в сломанном сердце. Не нужно клясться мне снова на крови, Все равно оставлю, заперты все дверцы. Не говори мне о том, как она хороша, Она разбила сотни тысяч жизней. Из-за неё на части разрывается душа. Из-за неё она считает себя […]
Я устала так жить… и бояться… Устала терять рассудок… Так устала терпеть… ошибаться… Выбросить бы догоревший жизни окурок. Я устала от пустых обещаний… Прощать каждый раз… как первый… В моей жизни не будет чужих покаяний. В ней давно уже нет слова «верный». Я устала бороться за каждый глоток, Что лёгкие […]
Місяць мій тихий, Місяць мій ясний, Чом знемагаєш, голубе красний, Чом в нічку темну сам не виходиш З зірками-сестрами пісню не зводиш? Ой не виходжу, ой не співаю Бо горе-тугу в серці тримаю. Спокій навіки залишив душу Через дівчину страждати мушу. Раз було вийшов у вечірню пору, А вона нишком […]
Якщо тебе хтось злісно проклинає, Згадай про свого Господа одразу. Прокльон тоді лиш цілі досягає, Якщо до серця ти прийняв образу!
Поезія єднає береги – То начебто рятунок від негоди! Натхнення нам і віри до снаги За будь-якої миті і погоди! І справжності нам щирої сповна, Щоб в серці на струні розкошувала, Й вона, ота розчулена струна, Щоб веснами цілована співала! 21.03.2019
*** Поезія крилатіша за миті! Вона навколо квітами цвіте! Вона, немов у Богом даній свиті, Із пагоном в душі уже росте! Поезія просторіша за вітер, Обіймами стирає всю іржу, Бо вміє стоголосо шепотіти І словом не пускати за межу, Поезія яскравіша за фарби, Бо здатна чорно-біле оживить, Прийти […]
Засідання триває на Олімпі: небесний уряд засідав, Гермес, як завжди, і міністри, кожен по черзі виступав. А що за шум і нема бійки, хто рветься, де уряд сидів? Туди так шумно пробиватись лиш Ганімед до них хотів. Вибори тривають на Олімпі, всяк всякому тепер не брат, багато хто […]
Зимове місто дощ вмиває, краплинами по склу стікає і парасолі чорно-білі йдуть, свіжість дощу несуть. Стікають краплі в унісон, неначе бачать дивний сон, наче туманна далина, що проглядається з вікна. У щільних корках мерехтить вечірнє місто, що спішить, перемикаються і блимають вогні, то світлофорів кольорові ліхтарі. З […]
Чути із вічності голос, що все у цім світі мине! Головне, я тримаю Томос, а Томос – тримає мене! Що би, лиш не говорили, світу цього крикуни…. Сили духовні ожили, в часі нової весни. Рідна нам Церква воскресла, ту що колись розпинали…Нову надію принесла, аби ми це ще цінували…Скільки б […]
Дав мені Бог неспроста… цього живого хреста. Він хоч складний є до речі, та зручно лягає на плечі. Чи іній ґрунт мерзлий вкриває, чи п’є трава свіжу росу, чи листя з дерев опадає… Я йду…й хрест щоденний несу! І буду нести, щоб всі знали…що хрест – то безцінний покров! Колись […]
Пролетіли програним порталом, Свистом вітру проводжали хмари, Гуркотіли відблиски металом, Виступали і втекли примари. Порожнечу не знайшли одразу, Відчуття горіли – тільки опік, Холодом вже обірвали фразу Ще не розбудив омани дотик. Запалали всі шляхи на відступ, Заморозив той єдиний – в пустку, Пролетіли і черговий підступ. Не побачимо вже […]
Вставай, батьку отамане, Годі тобі спати! Святу віру православну Пора захищати! Вже прокляті розкольники Церкви забирають, Потемніли святі лики, Хрести не сіяють! Скачуть в шинку відьми голі, По вулицях мряка, А на київськім престолі Сидить вурдулака! Хоче він війни і крові, Бога зневажає І святу Христову Ризу Навпіл роздирає! А […]