Я пересвідчений, у Господі Ісусі, Коли очікуєш духовної наснаги, Ніщо так не віддячується, друзі, Як милостиня щирої уваги, Як помогти комусь здолати відчай, Зарадить серцю, сколотому в кров! Як перед громом блискавка зазви́чай — Так милість упереджує любов!
Monthly Archives: Березень 2019
160 posts
До немічних і вбогих май терпіння, Щоб і до тебе Бог був терпеливий! Застерігай безпечних до Спасіння, Хоч результат буває і сумнівний. Багато нині душ іде на муку, Бо Благодать від гордих відступає! Коли, хто впав – подай поспішно руку, Чужого горя в світі не буває!
Любов — не задоволення, а мука! Як важко це сьогодні зрозуміть! Любов — рішуча з самістю розлука, Її в колисці прагне задушить Наш егоїзм і наше самолюбство!.. І, якщо хочете, любов — це самогубство, Що отверзає Райськії Врата, Коли вона жертовна і свята! Ні, не відкриється вона серцям порожнім, Де […]
Зоря, немов Пречиста на іконі, Слізьми тече з гори дзвінкий потік… І дивний спокій серцю на Афоні! І синьоокий, довгий день, неначе вік!
Примарний і жорстокий світ сьогодні, До задоволень пристрасть невтолима, Та є Святії Старці на Афоні, Їх не побачиш грішними очима! Вони невидимі, застелені туманом, Їх келії у скелях одинокі, Вони вступили в бій з левіафаном, Співають їм хвалу гірські потоки! Вершина, мов троянда кришталева, Шепоче до них ніжно пелюстками!.. І, […]
Котику сіренький, баю-баю-бай, ніч уже надворі, а іще не спав, спить в саду хатина, поруч – ліхтарі, в ліжечку – дитина, сон вже на порі. А як будеш спати, баю-баю-бай, станеш враз мурчати, щоб світ засинав, буде в ньому світло не від ліхтарів, лагідно привітно добрий ранок стрів. Котик водить […]
.. Весна – пора, коли душа співає.. .. Коли на серці барвінковий рай.. .. коли думки за часом не встигають.. .. а час летить, не гай його, кохай.. .. Весна дарує нам і сонце, і тепло.. .. і знову прокидаються бажання.. .. Життя вирує.. подих завмира.. .. душа чекає бажане […]
Давай спустимось у долину, де стадо вкрадене стоїть, бо десь поділись ті “герої,” що викрали у нас колись. Нема уже і охорони: кому безоплатно працювать? Сміття залишилися тонни, то ж доведеться прибирать. Вони тут півнями ходили: усе тут наше і півострів наш, багато їх і приїздило, звідки були? […]
На воздушных шариках хорошо летать, с зонтиком цветным, с мотыльком гулять. Гуляют только тучки, на крышах есть коты, получится вдруг лучше? Цветные есть шары. Лететь бы с ветерочком, болтать о том, о сём, смотреть на город в точках, крыши малы притом. Так утром полетаем, но возвратимся в […]
Яскраве сонце заглядає і весну-красну закликає: “Ой, веснонько, приходи, чекають уже ліси. Ждуть дороги і міста, через Дніпро три моста, та уже й всі інші ждуть, всюди промені дійдуть.” Глянув промінь у лісок, де лежить іще сніжок, і сухий укрив листок злежаний отам насток. На просторі видноколу, […]
частина смішна Щоденники кентаврів кентаври свинтаври . кентаври мають сім`ї і мати в сім”ї сварила за безлад кентаврів : -У вас завжди безпорядок .ви не кентаври ,а свинтаври . -У нас такий безлад який для нас є порядком – відповідав кентаврик . заблукалі кентаври Заблукалий кентавр . Якось кентавр заблукав […]
Пластиковий апокаліпсис . Із-за пластику в майбутті буде потоп наводнення . Кажуть пташиний грип , А то горобчик клюнув пластик , може . Ти перебільшуєш? Біг його …зна . але покищо я зиркаю на тебе Майсара Зиркаю на тебе я Майсара страшилки усілякі ,бога ти бійся , диявола тоже ,усі […]
євангліє від атеїста (ев -я -ангел -глашатий -виглошення) спочатку було знання . Іса припустимо інопланетянин або подорожній в часі і знає знання як бути коханим . І він ниряє в той час і він не міфічна істота . він грішив , він кохав . в храмах продавались тоді трави лікувальні […]
Кожний мріє про одне, Добре їсти, довго спати… Інколи життя мине, Інших мрій йому не знати! Всяке в голову бреде, Руйнувати, насмітити… Хоч життя в ту пору йде, В нім самому треба жити… І для чого ми тут є? Щоб родитися й померти… Доки в грудях серце б’є, Слід залишити […]
Всім хто взутий, і тим, що босі, Хто давно пише добрі вірші… Й хто не відає справді досі, Що у нього цей дар в душі! Всім, хто кличе себе поетом, Й тим, кого так назвав весь світ… Хто одним лиш всесильним куплетом, Врятував десь життя від бід. Всім, хто пише […]
Уривок з діалогу (Нащадок Лесі Українки) І нам слід перейти до діла, Не для великих нагород, А щоб душа вогнем горіла! Й теплом тим грівся весь народ. Якби не мав я слів про Лесю, Писав би звісно про Франка… Топтав словами іншу стезю, В поета доля бо така. І камінь […]
А Ви впізнали себе? (поетам) О, як важко даються думки нові, Витягую їх, мов іржавий цвях. Галас нестерпний, в моїй голові, Гамір жахливий на вулицях. Щоб народити вірша правдивого, Слід ці тортури пройти… Очі стають, як у юродивого, І все це заради мети. Тільки той, хто ніколи вірша не писав, […]
Розпушу чиюсь долю рядками, В свої творах пораду даю, – Ділюсь вголос своїми думками, А хтось пише вже долю мою. І не маю я сумніву, друзі, Що нічого не дав світу сам. Й Вам не раджу творити ілюзій, Наш талант – завдяки небесам! (світлина з інтернету)