«Вечірня казка» Нап’яло небо малинову льолю, Вже спатоньки зібралося либонь. В кишені сонце понесло з собою, Бо ніч злегка торкнулась його скронь. І все, здається, вже готується до сну, Чи спати хоче?Чи боїться ночі? І соловей заводить пі сню голосну, Дрімають квіти, затуливши очі. Десь на лісній галявині […]
Monthly Archives: Липень 2019
88 posts
Ураз тут писк почувся і наче схаменувся, і птах увесь чорненький угору відлетів, там у дуплі – гніздечко і маленькі пташечки вже вимагають їсти для сили юних крил. Сварився тут зранечка: отут його гніздечко пташок рябий і чорний, а це – звичайний шпак, приніс у дзьобі їжу: тікайте звідси […]
Мгновения летних дней бывают так чудесны, мгновения летних дней звучат как будто песня. Песню поёт обильный дождь, льёт самым утром ранним, а с тем дождём чего-то ждёшь и веришь беззаветно. А этот дождь не навсегда, хоть будто небо отворилось, и день польёт души гроза, как будто бы открылась. […]
Ой, купала гілля в воді вербиченька, ніби то купалась дівчина миленька, наче мила коси у воді срібловій, чарувала воду, чари будуть нові. Дрібненькі сині квіти і маргаритки гріті сонцем на узбережжі, де стежка пробіжить, біжить собі стежина і оминає чинно берег з очеретами й болітце у кущах. Швидко […]
Розсипані у небі намистечком, де треба, пливуть і запливають, світився білий пух, а сірий них важкенький, пливуть вони легенькі, чи буде із них дощик? Буде усім сюрприз. Над вербами гуляли, над березами гнали в далечину їх свіжі: із гір летять вітри, хоч сонячно надворі, але порив холодний і вітерець […]
Ой, гуляла жабка, довга в неї лапка і зелені боки, в воду бистрі скоки. А лиш на ту жабку майстер подивився, то отут сімейство жабенят творилось. Тепер сидять разом мама й тато – жаби, а біля них – діти, як маленькі квіти. На бережку сіли на каміння […]
Котик серенаду спел, а теперь устать успел, после сложной той работы котику поспать охота. “Не мешайте – засыпаю, потом кошке поиграю, пусть услышит, 100 дверей не мешают петь мне ей. На диванчике лежу, а может уже и сплю, теперь мышкам не шуршать: котик хочет отдыхать.” Мартовский наш […]
Вони одного разу зацвітуть бузковим ніжним цвітом і квіти з вітерцем кивнуть, легенькій тіні порадіти. Це хости – королеви у саду, де тіні кидають дерева, прийде пора і зацвітуть, листків фігурних обереги. Гортензія поруч цвіла, у неї – тіньова краса, пишніша хоч, але проте аж до морозу зацвіте. […]
Молочные дорожки – на столике в кафе, а корабли на море гуляют вдалеке, надует ветер парус и станет догонять, два корабля – на море, волне их покачать. Подует свежий ветер, что подгонял волну, о моряке кто помнит и ждёт на берегу? Молочное озёрко на столике гонять, белую с него […]
Сонце, тіні, діти, дрібні біліють квіти у траві лиш де-не-де, щебіт голосний будь-де. Голос прозвучав і службу з іншої чутно сторони, дзвіниці сріблом засвітились, виднілися із інших берегів. Торкався шпиль лиш неба, вал білих хмар висів отам, у дзеркало води гляділись, подихом вітру – до дзеркал. Дружно виросли з води […]
Свіча горіла перед образами і вогник блимав, не згорав, кому молитися так рано, у кого котиться сльоза? Тут час іде і проминає, біжить для когось вдалину, життя горить і не згасає, хтось проганяє знов пітьму. Несуться тіні наче душі, та повертають їх назад, пора назад: тут буде краще, ще не […]
Лепестки усталых роз рассыпаны с куста и ждут те лепестки усталых роз, когда же куст качнут. Рассыпанные розы – высокий чудный куст, летят вдруг лепесточки и падают вокруг. Качает ветер ветку, под солнышком блестит, в смородины-соседки есть ожерелья вид. Рассыплет лепесточки первый цвет волной, краснеет ягод ожерелье, но исчезает вдруг […]
В столиці – миті полудневі, минули літні дні червневі, наче ріка велика побіжать, над нею хмароньки летять. Над Дніпром – миті вдалині, короткі й довгі літні дні складаються у тижні і роки, яким над містом летіти. Вітрильники ставали в ряд і білосніжно забринять на водах сірої ріки великої в усі […]
За обрієм згаса спекотний день, У вечора в долонях сонце тліє, В нічних акордах зоряних пісень Прозора тиша трепетно німіє. Повільно йду стежиною в поля, Вдихаю ніжні зілля аромати, В небеснім дзеркалі красується земля Й кущі троянд, що квітнуть біля хати. Жовтіє поле в сонячнім вбранні, До неба сонях радісно […]
Закутавсь ранок в хмару дощову, І день в цей час проснувся неохоче, Пригладе дощ у полі куряву, А вітер ниву миттю залоскоче. Ген перепілка звуки подає, Цвіркун в мінорах тишу колисає, Неначе сонце скарб той дістає, Й тендітний промінь ніжно відпускає. Спустився дощ. Природа ожива, В калюжу горобець без остраху […]
Тобі ні коханка, ні люба дружина, Для мене ніхто і ніким ти не є. Терпка я тобі, як нестигла калина, Звабливе, красиве тіло твоє. Ти часто при зустрічах очі ховаєш, Я мовчки думками тебе обійму. Чи ти, як і я на Землі виживаєш? Чи ти, як і я […]
Ти прийшов з дощами в сиву осінь, Ледь постукав, я відкрилася тобі. І відразу в мою душу поселився, Я ж кохати знов дозволила собі. Ми з тобою по алеях в жовте листя, Наші пальці пристрасно плелись. А душа давно вже на розхристя, Так благала, щоб всі мрії вже збулись. […]
Понад річкою поплив туман, Сонця з-за гори іще немає. Ранок змінить ніч і від оман, Серденько дівоче заховає. Понад річкою по стежці йшла, Поверталась крадькома додому. На плечах розплетена коса, Серце стукає пісеньку знайому. Понад річкою густий туман, Заховав її від злого ока. Знало серце – не її […]