Так хочеться в село, там де світанки, Роса на травах, квіти і джмелі… Де білі накрохмалені фіранки, Де рушником накритий теплий хліб. Там, де поля у маках і волошках, Де в’ється річка між зелених трав… Де у світлиці тиха прохолода І клен зелений в вікна загляда… Де пахне вечір м’ятою […]
Monthly Archives: Липень 2019
88 posts
Цілуй мене гарячими губами з квітучою весною у душі Наповнимо вином свої бокали із ніжним ароматом пелюстків. Хай буде вечір, світлі зорі сяють, а ми з тобою сидимо удвох Нам серенади цвіркунці співають в садочку соловейко тьох,і тьох. Ходім до річки там верба схилилась милується красою у воді […]
О слово рідне,скарб скарбів мені ріднішого немає. У тобі:щастя,радість,спів, у тобі воля процвітає. Нехай гримить могутній грім, хай сонце ясне засіяє. В устах майбутніх поколінь хай слово ріднеє лунає. Бо ми пролили піт і кров, віки боролися за тебе. Уклавши ніжність і любов всю велич послану із Неба. […]
Я квітами уздвовж дороги ляжу, я зіркою до ніг твоїх впаду Розіб’ю скелі ніжним водоспадом вогненно із любов’ю обійму. Я восени впаду барвистим листям, весною яблунево зацвіту Нехай із заздрістю нам дивляться в обличчя я буду вірним, і не відпущу. Бо надто довго був я мореплавцем шукав у […]
Матінко, матусю, ось вже й тепле літо! Мальви кольорові заплітають тин. Зрошені росою, зорями сповиті, Лагідно зігріті сонцем золотим. Тягнуться все вгору, мов тебе шукають! А ти десь мандруєш в неземних світах! Не прилинеш більше, та вони не знають! Може лише прийдеш у бентежних снах. Вже цвіте, матусю, […]
Для тебе досі я іще “мала”. Хоча вже за плечима тридцять з гаком. Бо ти привив те миле відчуття, Коли життя наповну і зі смаком. Коли трава навколо вище неба. Де захід сонця особливий кожен день. Тоді здається, що нічого більш не треба, Щоб ти і я…. щоб я і […]
Моя родино! Всю любов і шану Тобі одній дарую в цім житті! Я у негоду оберегом стану,… Не пошкодую ніжних почуттів! Моя родино! За твою підтримку Готова поклонитися доземно: За теплоту, яку даруєш взимку, За щире слово, що звучить щоденно! Моя родино! Пам’ятаю пісню, І дотик рук, і кожного плече, […]
Нехай в цей день життя солодким буде! Нехай радіють діти і дорослі! Гурман про нього зовсім не забуде,… Куштуючи відкрито і наосліп! Нехай в цей день все буде особливим: Активність шоколадна й навіть сон, Щоб кожен був хоч трішечки щасливим, Потрапивши з десертами в полон! Нехай в цей день забудуться […]
Вже вечір озвався У сутінках дня, І тихо пробрався У сад навмання. Присів, й відпочивши, Напився роси, Що з віття для нього Зібрали сади. Він дихає небом, Й вологою трав, З них силу й принаду, Як солод зібрав. І квіти відчули Той подих палкий, Омріяно-ніжний й туманно- п’янкий . Вмить […]
ЖИТТЯ Я сказав до душі, пробудись, Досить скиглить уже – посміхнись, Посміхнись і полинь в небеса, Глянь, довкола вирує життя. Бачиш сонця промінчик-пустун, Поміж листя на землю ковзнув. Зачепився за краплю на мить і вона наче срібло блистить. А на гілці в гнізді пташеня, Дзьоб відкрило – батьків вигляда. Кошенятко […]
РАНОК Промінчик від сонця ласкавий, Несміло фіранку пробив, І всівшись на чуб кучерявий, Синочка зі сну розбудив. Поглянув він сонно в віконце Розплющивши очі на мить, Побачив там лагідне сонце І неба ласкаву блакить. Шуруючи заспані очі, В душі ще десь бачачи сни. з обіймів він вирвався ночі, Пташині почув […]
«Поезія» Поезія не завжди свято Поезія це крик душі.. Коли збереться вже забагато І в мить проллється немов дощі… Коли на серці мов урагани Вирують бурі, в твоїй душі Щораз тривожать смертельні рани Й не допоможуть тобі плащі… Вона змалює все на папері Журбу дістане, з самих глибин Коли […]
Проводжає мама сина на війну. Душу розриває і собі й йому Тихими сльозами, що із серця йдуть… Слів немає в мами, скроні аж гудуть, Бо не знає мама і ніхто не зна: Чи надовго буде клята ця війна, Чи вже скоро діти додому прийдуть? А хто зна чи прийдуть, чи […]
На Івана, на Купала З неба зірка в трави впала… Трави соками налиті, Чарівною ніччю скриті… Ми ті трави назбираєм Та у себе закохаєм Всіх, кого тільки захочем, З папороттю напророчим Жінкам долю веселкову: Чоловік ніколи з дому Не рушає хай далеко,.. Гніздо кожен хай лелека Звиє близько біля хати,.. […]
Воспоминания, какое это, по истине, чарующее слово: теплое, романтическое, таинственное и незабываемое. Воспоминание это все то что происходило с нами только пропущенное через наше восприятие. Оно наполнено нашими эмоциями, звуками, запахом, словом нашими ощущениями. Ах как порой нам не хватает чего-то пережитого ранее. Да, повторить и ощутить то же что […]
День вдихає свіжість вечорову, Відганяє втому і жагу. Приголубить нічку чорноброву, Й зникне в травах втамувать снагу. Вранці прийде з росами рясними, Побреде на луки і в поля, А в прощанні з зорями ясними, Місяцю всміхнеться звіддаля. Зійде сонце – він у сад загляне, Пустить бісик вишніі нашвидку. Полудень із […]