Вже не зіграть той білий вальс І тих пісень не заспівати… Напевно, вилікував час… А, може, я змирилась з часом. Тепер вернути б почуття, Усю ту щирість і чекання… Але, на жаль, нестримний час… Як жаль, та я вже не кохаю. Мабуть, це правда, що весна Один лиш раз цвіте […]
Monthly Archives: Липень 2019
88 posts
Я згадую тебе осіннім днем, Як чути шурхіт листя під ногами, Як в сірім небі журавлиний клин Ключем скрипковим літо замикає. Приспів: Бажаю тобі радості й краси, Нехай тебе недоля оминає. Не зраджуй у душі своїй весни, Пробач мене, що я тебе кохаю. Нехай дорога стелиться у даль, А поруч […]
Не обривайте білі крила мрій І не чорніть від болю всього світу. Учіться вірити, надіятись, любити, Безболісно сприймати будень свій. Можливо, це одне з випробувань, Бо кожне лихо треба пережити, Та варто пам’ятати щастя миті, А не лише фрагменти цих страждань… Живіть… І мрійте. Сонечком з-під вій Всміхайтеся незгодам і […]
Ми ще на «Ви», І цього справді досить – Десь за півкроку чи на півмежі…. Можливо, це всього лиш тепла осінь Торкнулась кожної холодної душі. Ми ще на «Ви» – На відстані півкроку. А що до того, що в очах печаль? – Життя напише свій літопис років І понесе у […]
Неправда, що Жінці потрібне плече – Світи на своїх підіймає. Неправда, що Жінці в душі не пече – Ще й як! Та вона це сховає… І біль триєдино сприймає Вона: Як Жінка, Дружина, як Мати. Із серця й любові зітче полотна І стане весь світ прикрашати. У неї палітра своя […]
На зелених травах мерехтять на сонці Смарагдові роси, чисті, як кришталь. Тут гаї зелені, птахство стоголосе. Тут моє Поділля, тут мій рідний край. Приспів: Вишневі сади і гаї солов’їні – Моя Батьківщина одна. Тут моє дитинство, тут мої надії, Тут моє коріння, тут моє гілля! Ген, в блакитнім небі ключі […]
Ой, у чистім полі – високі тополі, з сонцем зеленіли, із вітром шуміли, а з тими вітрами вдень і вечорами хмароньки летіли, боками біліли. Ой, куди ви, хмари, з вітром відлітали, чи дощем шуміли, на горах присіли, на боках зелених – ялинових темних, на боках світленьких, де скеля гостренька? […]
Розовое утро за оконной занавеской, мир дышит свежестью и блеском, следы от капелек ночных дождя сохнут, будто не было никогда. Будто не плакал ночью дождь, склонив к земле так много роз, и ветер в кронах не шептал, но вал дождя сад поливал. Как будто не шатались занавески, ночное […]
Згасає день у тихому сіянні і починає бачить сни, де вечір пізній, або ранній, і сни злітатимуться у світи. Вони кружлятимуть над містом, неначе зграя швидкісних птахів і буде сонячно, і ніжно, так день скінчитися хотів. Закінчиться день поступово і клопотів залишить пил, так мерехтливо і чудово засвітить […]
Вуж на стеблах “засмагає,” він сірий весь, відпочиває і смужка жовтенька на шиї, а сам він довгий і красивий. Лежи, вужику, лежи, грій під сонечком боки, не тривожте ви вужів: ясне сонце він зустрів. Жабки тут і там пливуть, себе в рогіз ховають, водомірки – по воді і пливуть сюди […]
Чудны озёра берегами и ветра властвует здесь хит, плывут белесые редкие тучи, над зеленью холмов им ввысь. Катаются на лодках у причала, качались лодки на воде, верба отросшие купает косы, колышет ветерок везде. Летают ласточки, писк слышен где-то высоко у тучи вновь и ласточка полётом пишет погоду у […]
джон ньюмен чи покохаєш мене знову 23.07.2019 мій хвостик кавуна всох і я вже не першої свіжості чи покохаєш мене знову? цього літа така спека тополя посестри білі дівчата падають на людей ангели падають з неба кен ю лов мі егейн цього літа така негода я бажаю знати чи покохаєш […]
Мені б так хотілось рукою торкнутись Твоєї неголеної, в щетині щоки. Заглянути в очі, і в них утонути, Але ще не можу тебе я знайти. Мені б так хотілося тебе обійняти, Шукати притулку у твоїх руках. Словами, любов’ю тебе укривати, Але розумію, ти тільки в думках. Мені б […]
За чашкою кави ми довго мовчали, По вікнах кав’ярні збігав сірий дощ. Дивилися в очі, а слів не пускали, Хоча і тягнулись долоні, мов хвощ. За чашкою кави, крізь роки страждання Крізь роки мовчання, чекання і біль. Ми просто мовчали про те, як кохали І сипали далі на рани […]
І знову дощ… і пасмурна тривога, а серце у… лещатах їз краплин, неначе сон мого життя пригода і сірий дощ туманить щастя плин. Якби не дощ – життя ішло б інакше не треба слів, хай злива змиє слід від тих тривог, що спогадами плачуть і від надій дитячо-ніжних снів. […]
Я останусь, но лишь на минуту. Останусь сердцем в пробитой груди. Развею твою вечную смуту, Только потом меня не буди. Я останусь с тобой на минуту, Чтобы почувствовать вкус влажных губ. Пойдем по разному маршруту. И я забуду о том, что был груб. Я останусь с тобой на […]
«Феї» У ліліях живуть маленькі феї, Тендітні, ніжні і лякливі. У них своя прислуга і лакеї, І феї – діточки грайливі. Тоненькі крильця, наче павутинки, Волосся сонце барвами купа. Легка, немов пелюстка, сорочина, І діадема з косів виступа. Квіткові діти, сонця пестунці, Вони живуть з квітками в унісон. Пробуджуються з […]