Знов у серці тривога сховалась, У куточку вмостилась, мовчить. В мене прихистку, ні, не питалась, Поселилась й тепер там гірчить. Запашним, і як медом солодким Десь на дні роз’їдає, п’янить. То, кохання вселилось почуттям заглибоким, Та й з душею собі гомонить. Гори смутку і ріки страждання, Протяглися […]
Daily Archives: 17.03.2020
10 posts
Люблю тебе безмежно, до нестями, Живу і дихаю давно лише тобою. Любов свою тобі, передаю губами, Ношу її в душі, ховаю за собою. Люблю дивитися у сірі твої очі, Мовчати поряд, слів не відпускати. Тонути у коханні, як у морі, Себе тобі, коханий, ніжно віддавати.
А літо буде років через сто, Коли вже буде соромно не бути, До краю моря бігтимуть авто, Кульбабок в небо рушать парашути. А зараз – капелюхи і пальто, На чоботи та черевики мода, Й нізащо не зізнається природа, Що буде літо років через сто.
Ніч. Замети і площа. Б’є на ратуші дзвін. Я рушаю на прощу У краї перемін. Бовваніють скульптури На краєчках дахів, Я складаю зажуру У таємний архів. Погляд містом стрибає, Зачепивсь за вікно, Є Господь чи немає – Якось вже все одно. Сумнів більше не трощить, Не зворушує світ. Ніч, замети […]
Поле. Вітряно. Зимно. Небо струшує сніг. Всі думки – швидкоплинні, І немає доріг. Час блукає, гульвіса, Не лишає слідів, Виднокіл ляпку лісу На горба посадив. Скрізь шпарину останній Промінь сонячний збіг, І пропав до світання. Поле. Вітряно. Сніг.
Січневий день Покаже мовчки спину І місячного включить Ліхтаря, Душа злетить в далекі Палестини, За гостророгі гори Та моря. А в тих краях, Забувши про недолю, Про заздрощі, неправедне Та гнів, Народ мій, врешті, Вийшов вже на волю, Без пастирів злобивих Та рабів.
Гуляє мороз прозорий, Безмежність чаклує сном, Мій дім погляда на зорі Гарячим своїм вікном. Внизу, на дорозі сніжній, Загублену тінь несе, І знову мовчить Всевишній. Напевне, сказав усе.
Она летит сквозь звёздные светила На шабаш, где её давно уж ждут, Про лёгкость крыльев ангельских забыла, Ведь чары Сатаны сильней влекут. Она летит, влекома этой силой На пятничный священный карнавал, Забыв, что на земле остался милый, Который крылья ангела ей дал. С цветком зари от кутежей устанет. Услышав голос […]
Я больше не пишу тебе стихов, Душа смирилась, было то, что было. От безответной той любви оков Она сама себя освободила. Я помню нежно-синие глаза, Но говорят: «насильно мил не будешь». Утихла чувств несбывшихся гроза И ты её теперь уж не разбудишь. У каждого из нас в судьбе свой путь, […]
Весна приносить нам дарів багато: Тепло, любов, пташиних дзвін пісень, Та є у ній одне чарівне свято – Жіночий березневий восьмий день. Хоч зараз пересудів є багато В суспільстві щодо свята цього дня, Жінок коханих, любих привітати Це не завадить, так скажу вам я. Забудьмо політичні пересуди Про Клару Цеткін, […]