Шепіт трав, подих вітру, Манить бджіл медонос, Між тендітних листочків На гілках абрикос. Виглядають , мов діти Із віконець. В садах Абрикосові квіти В ароматних медах. Абрикосові квіти – Це дарунок весни. Хай радіють їм люди Як дозріють вони. Соком свіжим наллються У промінні яснім. Абрикосові квіти У теплі кольорів.
Daily Archives: 21.03.2020
12 posts
Сойдясь внезапно, разошлись пути, Порвалась паутинка нежных слов. Поверили напрасно, что в сети Найдём мы настоящую любовь. Я быть старалась искренней с тобой, А ты к себе обманом поманил. Я думала: ты, милый, только мой, В реале ж ты жену свою любил. И сына в детский сад водил, играл, Ты […]
Я – досконала і шукаю рівні, Але, мабуть, не зможу віднайти. Усі навкруг приземлені і дрІбні, І їм моїх висот не досягти. Моє найвище прагнення – «ins Blau», До високості, де живе краса. На власну особистість маю право, Не дивлюсь в землю – лину в небеса. Мені нічого від життя […]
Як перейдуть у вирій таємниці Мої слова і телефонний дзвін, Коли зима закружить білолиця Про мене згад під скрегіт хуртовин, Коли в морозі задубіють втрати, І невблаганні заревуть вітри, Я буду, мов весну, тебе чекати, І майструвати човника з кори.
Бувають ритми для краси. Бувають ритми для тривоги. Під них рихтують голоси. Та з переляку роблять ноги. Під них танцюють і живуть, На світ вихлюпують капризи, До серця прокладають путь, І звідтіля ідуть до біса, Звуть сонце, ген пітьму женуть, Мандрують літом, люблять осінь, І тяжко тут лише тому, Хто […]
Злетів у хмари Зоряний гарем, Примарні тіні Ходять тротуаром, Я дрібку дня Знайшов під ліхтарем, І тішусь ним Немов бджола нектаром. Холодний вітер Грає на трубі, Сплітає час Невидимі тенета, І висне тихий подих На губі, Неначе догоріла сигарета.
Ночь Судьбе задаёт вопрос На старинных картах Тарро, Лунный Эльф с неба сыплет звёзд Перемолотых серебро. Ночь прекрасна; глаз тёмных взор Озаряет собой весь мир – Аметистовых звёзд узор И в короне горит сапфир. Время власти её пройдет И покинем мы Царство Грёз. Светлый День на Тарро найдёт Свой ответ […]
Під блиском місяця-циклопа, Струсивши давній денний стрес, Я наставляю телескопа На чорне дзеркало небес. А там, у небі, де ніколи Земних не відають створінь, Планети ріжуть древні кола Під шепіт вічних сновидінь.
Мандрують хмари низько-низько, Пекучий сум застиг в стерні, Нові складає осінь списки Про що забутися мені, Що сенсу вже давно не має, Згубило всі шляхи назад, Та потім рве і розкидає, А люди кажуть: «Листопад»…
Провидцы современности и стари Твердят-трубят с усердием о том, Что весь в пыли космической и гари Всё ближе, ближе к нам Армагеддон. Что вмиг планета наша в бездну канет, Собьется с векового вдруг пути, Не станет нас и ничего не станет И никого нельзя будет спасти. Твердят о том, что […]
Не верю в виртуальную любовь, Такой любви не может быть на свете, Копаясь в паутине-Интернете, Я в этом убеждаюсь вновь и вновь. Изменчив иллюзорный виртуал: То любим в нем, то тут же ненавидим, На том конце сети мы чувств не видим – Веб-интерфейс нам заслонил реал. Поверить в виртуальную любовь […]
Прийшла весна квітуча та привітна, Як завше, первоцвіт у лісі виріс… Та раптом, наче грім для всього світу Підступний та страшний КОРОНАВІРУС! Його назвали COVID19, З ним паніка прийшла – його дружина. На вулицю іти усі бояться, Бо все навкруг закрито карантином. Смертельний лік йде по Землі невпинно…. […]