Я почув у мовчанні Бога, Шепотів Він неначе вітер, Щось читала вікну волога, Сенс ховався десь поміж літер. Холодила печаль осіння, День на кінчику жив свічі, Це, напевне, й було спасіння, Що наснилось мені вночі.
Daily Archives: 20.04.2020
25 posts
Я вибив іскру. Розгорівся світ, І темрява свою забула силу, В нові слова складався алфавіт, Мовчання тиші сходило в могилу, Втрачав свою білизну папірець, Життю раділа, мов дитина, мова, Я віддавав усе, що дав Творець, Бо золото і слава – не від Нього.
Мій тихий світ Без зайвих запитань, Сполоханих надій, Примарних шансів, Мов музика із кроків Та бажань, З краплиною незвичних Дисонансів, Наповнений словами До країв, Із присмаком якогось Покарання, Прозорістю весняних Ручаїв Чомусь воліє зватися Коханням.
-От,лиха година (Сказала Маруся)- Не бачу блондина В команді,дідусю? -Не буде перед народом (Саме так гадаю);- В тіні +40,а він родом З холодного краю. -Не зрозуміть мені, Промені як заважають;- Поле ж не в тіні?!.;- Хай на сонці грають!..
На щастя й долю вишитий рушник Мені колись хрещена дарувала. Скільки з тих пір уже минуло літ, Я ж бережу його, як світлу пам”ять Про жінку, її руки золоті, Якими пестила вона мене в дитинстві. Стелились вишиванкою в житті Її шляхи нелегкі і тернисті. Коли у руки брала полотно І […]
