І знову подалася у світи. Поріг сльозами вмила на прощання. Просила: «Тихо, серце, не тремти, Не перший раз, дасть Бог, і не останній». Онука з болем сперлась на плече, Онучок ноги обіймав журливо. А погляд донечки… Як він пече! – Не все сказала, не договорила. Грошима залатала кілька дір, Сяк-так […]
Daily Archives: 27.04.2020
47 posts
Холодним океаном слів молиться самотня душа: Чому так мало любові в серцях порожніх,чужих В ангелів потріпані від кохання обидва крила Що ховає під маскою кожен із нас одягаючи сміх Змінюються обставини і стираються межі, Що ще вчора тримали у певних замкнутих рамках. Замість справжніх відносин-інтернет мережі А любов повертається тільки […]
Ми створені з Любові Творець у нас один Тече у нас поволі Чи кров, чи хлорофіл Рослини ми, чи люди Одне у всіх буття Кінець усьому буде Це попіл і сміття Та вірю, що на небо Душа чимдуж летить Бо їй додому треба Назавжди, не на мить […]
В душі бентежній все перемішалось, Минуле і сьогоднішнє сплелось. Я у собі іще не розібралась… Це що лиш сон? Чи все мені здалось? Я знов чекаю дива як колись, Так хочеться ну просто щастя трішки! І рвуться мрії у безмежну вись! Та сумніву в цім заважають кішки… Тпру! Схаменись! […]
Гортаю сторінки життя, Сама пишу їх і читаю. Біжу, лечу по ньому я, Сама собі проблем шукаю. А друзі кажуть: «Схаменись! Хіба тобі найбільше треба? Ох , і дограєшся колись, Накличеш ти біду на себе» Воно, мо’ , краще б і змовчать, Закрити очі, зціпить зуби … І дух […]
Хаотичність і асиметрія, Пошкодження і недоліки – Хіба це робить людину потворною? Тяга до руйнувань замість накопичення, До нових спроб замість стабільності. Рвати, а не клеїти; Спалювати, а не лагодити. Я позбулася всього, що Мала за правом народження. Подарувала першим-ліпшим жебракам, Які не вміють дякувати – і це […]
У будівлі з куполом так всього намішано, Де нові з бувалими долі нам вершать. Ми себе надіями вже давно не тішимо: В пір’ячко вбирається політична рать. Може, місце прокляте?! Очі затуманенні, І думки керманичів зовсім не про нас. Мабуть, не важливо нам, як вони забарвлені: В стінах цих парламентських […]
Пригадалось дитинство моє далеке, Де бабуся водила казками. Де летіло життя на крилі лелеки, І блукали мрії степами. Провінційне місто, душі криниця, Українська в садочку, і школі. Далі в інші міста ми їхали вчиться, І чомусь на російській мові… Пам’ятаю, як там за рідне слово Селюками часто вважали. Не в […]
Я не пробачу ніколи ординському кату, Сліз материнських, а ще не пробачу сиріт! Тих, кому більш не відчути вже, як це кохати! Батька, що й досі на сина чека край воріт! Я не пробачу, спотворену правду з екрану, Біль, що п’ять років нам всім не дає продихнуть. Хижим […]
Неспокійні, тривожні думки Полонили мій розум і душу. І колючі слова у рядки Уже вкотре вплітати я мушу…. Тяжко так, серце їсть каламуть, Злість! Змінити нічого не можу! Як отару німу, нас ведуть. Ми ж покірно несемо цю ношу. Крок за кроком у нове старе Повертаємо човен надії. Наш […]
Болючий час… Гірке розчарування… Розтоптано вже тисячі квіток. Знов квола Віра крізь габу страждання, Здіймає крила – мрії до зірок. Розтоптана Надія кровоточить, А Справедливість міцно собі спить , Підступно син ножа на матір точить, Щоб з підтишка у спину устромить. Бреде між люди зліплена із бруду Охрипла Правда […]