Daily Archives: 24.06.2020
17 posts
Нарисую я маме улыбку. Нарисую я наш светлый дом. Дом, который у нас будет скоро, А не тот, что зовётся “потом”. Нарисую котёнка с клубочком, Пусть играет с ним солнечным днём. В доме нашем всегда тепло будет И отец мой, живой, будет в нём.
. . І КЛИЧЕ ЛІТО З КВІТАМИ ДО СВОГО РАЮ. . .Ще крок, маленький обережний крок, – . .Мандрую до квіткового я раю. . .Повітря свіжого живий ковток . .Щоранку легко й радісно вдихаю. . .Яка краса! ГОСПОДНЯ благодать! . .Барвисте усміхнулося нам літо. . .Гармонію душі не […]
Усміхнулась мені доля, Щедрий піднесла дарунок. Але, сидячи в неволі, Як відкрити той пакунок ? Щоби крила не зламати Тій пташині волелюбній. І щоб горя не завдати, Випивши цей трунок згубний..
Він ішов багато днів. Він залишив усе, що мав. Не озирався назад, не дозволяв шкодувати за втраченим. Його вела Мета. Він думав, що досягнувши Її досягне всього, що переступить самого себе і все стане зовсім інакшим. Нові думки і дії, відсутність вагань і перешкод. Все чого захоче надалі зможе здійснити. […]
У окремих частинках важко вгадати цілісність. Можна тільки здогадуватися у що вкладеться фрагмент. Та колись таки пазл буде складено. Його обриси впізнавані, якщо фрагментів буде більше. А поки скельця наїжачуються гострими кутами. Розсипані безладною купою. Мерехтять у очах. Не хочуть підказати візерунок, у якому їх з’єднає примхливий калейдоскоп. Та мета […]
Синя птаха на темних крилах Не боїться зими й морозу, Поміж білих тих діамантів Так помітна її окраса. Синя птаха літає легко І тихенько сідає поряд, Обдарує зимові свята, щоб забути про лютий холод. Та маленька пташина синя Хай в домівки усі загляне, І пером на сторінці білій Хай напише […]
Мовчання. Хіба важке? Мовчання. Все ж зрозуміле. Чи варто казати те, Що серце в собі закрило? Мовчання пече тавром, Мовчання порве на клапті, І марно шукати спроб, Слова не знайти на карті. Немає потрібних слів, Ні виправдань, ні спокути, Затято мовчить той спів, Мовчання не відімкнути. Мовчання не вкрасти ні […]
Кола водою Розходяться знову, Збурене плесо Чекає на хвилю. Лиш кола Приречено падають вниз. Стихають до берега краю. Каменем звурдити воду Мертву, безвітряну. Штиль. І стихає вже озеро Заколисане тишею. Замкнулося коло.
Когда-нибудь – Возможно. Наверное – Однажды. Простое – Очень сложно. Не входят в реку дважды! Созвонимся – Конечно. Напишешь – Постараюсь. Вопросы? – Все извечно. В любовь я не играю. Увидимся – Быть может. Заедешь – Я летаю. А боль? –Уже не гложет. Я в прошлом не бываю! Так молча […]
Был вечер сладостен и тих, И даже ветер стал послушен. Часы остановились в миг, Когда дуэтом пели души. И струны из тончайших паутин Звучали неземною красотою. Весь смысл невидимых картин Могли понять лишь мы с тобою. И кто-то свыше, из небес, Умело дирижировал оркестром. Звучал неповторимый полонез И […]
А літо пахне свіжим сіном, Трояндами, лавандою, дощем… І тихим вечором під тином, А ще калиновим кущем. А літо пахне синім морем, Веселкою над річкою, мабуть… Очей коханих ясним зором. Шепоче літо : “не забудь…”
Пусть вечером поздним, вдвоем в полутьме Хочу говорить лишь с тобой о ТЕБЕ! Узнать сколько раз нуждался во мне… Рукой провести по небритой щеке… Услышать как сердце стучит для меня, Укрыться в объятьях твоих навсегда. Увидеть все шрамы на сердце, в душе, Понять, как делил ты судьбу на меже. Как […]
У неньчинім саду квітують вишні, Зозуленька відлічує роки. Всім матерям нехай дає Всевишній Здоров”ячка міцного на віки. Хай сонечком для кожного з нас світять, Ромашками в некошеній траві, Бо всі ми відчуваєм себе дітьми, Допоки матері іще живі. Тоді і ваблять різнобарв”ям мальви І рідна хата, наче у вінку. Усі […]
На минутку заглянуло лето, Освежило утренней росой. Золотым лучом его согрета, Липа стала хвастаться красой. Улыбнулись маки и ромашки, Васильки встряхнули головой. Зазвенели колокольчики-милашки, Незабудки заиграли синевой. Соловьи опомнились, запели – Вскоре детки улетают из гнезда. Только прилетели к нам в апреле, А сегодня разбегутся, кто куда. […]