Ти – щастя моє трояндове. Ти – доля моя мережана. Чергую хореї з ямбами, А заморозки з пожежами. Ти – щастя моє ромашкове, Коханням палким гаптоване. До тебе в обійми пташкою Летіла б щодня схвильовано. Ти – ранки весняні росяні. Ти – стежка м’яка з покосами. По ній би […]
Daily Archives: 01.11.2020
Есть у каждого проблемы И у Гришки есть одна. Каждый вечер его дома Ждёт ворчливая жена. Ночь проходит и с рассветом Неизбежен алгоритм, Будто ей за это платят, Целый день она ворчит. Жизнь Григория не сахар, А сплошная кислота. И друзья совет бросают “Новая нужна жена.” “Да […]
Молчание было недолгим, ты по-прежнему держишь меня близко! Ворвался в мою жизнь и подымаешь с глубины дна все утраченное, как штормом пронёсся, как бурей схватил и поднял! Обещать, как много ты умеешь именно обещать, без дрожи в голосе! А я исполнять, что шёпотом произнесла, без ожидания благодарности…
Ціловані вітром і сонцем зігріті Рум”яняться яблука в нашім саду, Отаву косити пора молоду, До осені котиться теплеє літо. Коротшають дні, стають довшими ночі, А на світанку холодна роса. Та літечко я відпускати не хочу, У серці моєму воно не згаса. 2017 р.
А знаєте, не варто завжди битись, Боротися до крові за усіх і все! Потрібно деколи з чим є змиритись. Покаятись – це спокій принесе! Забути власні “хочу”-“можу”-“буду”! Погоню за майбутнім усмирить. Очиститись від скверни, брехонь, бруду… І просто… Просто, як аскет, пожить!
Чай заварю для жовтня на прощання, У ковдру загорнусь і запалю камін. Послухаю палкі вогню зізнання Та сумно-радісний осінній диводзвін. І в затишку жовтневої негоди Станцюємо під африкансько-срібний блюз. В долонях довгожданної свободи Цілунком скріпимо осінній наш союз.