. . ЦІ ДИВОВИЖНІ КВІТИ – РОТИКИ САДОВІ – . . ТАКІ ПРИВАБЛИВІ І НІЖНІ… . .Різнобарв’ям усіх кольорів веселки приваблювали – чарували зір перехожих заквітчані клумби у самісінькому центрі наших КЕЛЬМЕНЦІВ. Кожного сезону тут висаджували, висівали, […]
Monthly Archives: Червень 2021
276 posts
А зозуленька кувала В лісі на калині, Доленьку передбачала Хлопцю та дівчині. Ворожила літ багато В злагоді прожити, Із буднів творити свято Завжди слід уміти. Ой, зозуленько-ворожко, Нехай усе вдасться, Накуй міцного здоров”я, Добра, миру й щастя. 2021 р.
Валентина Дергунова ГЛАВА 1. Любите так, чтобы растворится в любви. Обычный день красивая осень, в гостях у которой сентябрь. На ней ещё яркий летний наряд с ароматом цветов. Они сидят на широкой террасе за окном которой цветочные клумбы небольшая алея старые качели деревянный стол, на столе яблоки, которые кто – […]
Час хвилинами нудило, З чрева Вічності согін вирвався… І ми на долонях Всесвіту, Просто нікчеми-невігласи… Я притискаюся ближче – Ніби лава тече під ногами. Обійшли хресним ходом тричі, А наші сумніви все ще з нами. Ми хочем кричати, хрипіти Ехом до пустелі Синайської, Але можем лише шепотіти Голосом зірваним… Ці […]
А над водою, над водою Вербичка кучері схилила Та подруги її юрбою У тіснім колі оточили. І ніженьки в ставочку мили, Ще й перешіптувались стиха, Що прагнуть аби їх любили Та обминала буря й лихо. 2021 р.
Осень упала к ногам жёлтыми листьями. Грусть придушила за шею и давит на грудь. Дождь тихо шепчет в окно прописные истины… Мне без тебя до весны бы хоть как протянуть. А ты улетела, шурша многокрылыми стаями. Туда, где, пожалуй, тебя никогда не найти. И как-то так резко случилось, что разными […]
Шалено калатає серце,Як полум’я горять вуста,Між небом і землею гейзер,Заплуталась отам душа. Небесна невагомість втіхи,У простір понесла тіла,Солодкий поцілунок грішний,В обійми почуття віддав. О мить! То це нірвана звісно,Де розсуд… ні, його нема,Вхопилася спокуса міцно,Та з розуму вона звела.
Сонячний зайчик піймавсь на росинку, Що народилась з нічного спочинку. Обцілував той кришталь, обігрів І – полетів, і – полетів. Казку продовжує диво-пелюстка, Що відкриває вíтрові вýста. Вітер про неї давно уже снить. Це – лише мить, це – лише мить. Леготом срібним діброва шепоче, В нього пірнають […]
Ты мне так редко пишешь, Во всем, полагаю, виновен февраль… Раньше мог ждать часами, Теперь и минуту потерпишь едва ль…. Все скупее, скупее становятся строки твои, И все больше о жизни, Почти ничего о любви… Километры – не повод уйти вникуда. Я ведь жду и надеюсь, И ты, я прошу, […]
І що тепер? Які тепер прогнози? Хто скаже чим закінчиться мені? Від слів твоїх повільно гине розум, І розцвітають білим цвітом дні. А може просто впасти і не чути, Вдивлятися у вічне горілиць? Бо в лабіринтах божеської суті Нам вистачить довіку таємниць.
Заради рідної землі Тримав він міцно землю у долонях, А на чолі кипить багряна кров. Ніхто не винен в цих стражденних долях, Напевно так, Господь дає Любов. Напевно так, дарує Він прощення, Через пекельне коло ворогів. Вогонь готує бойове хреЩення, Помолимось за фронтових наших братів. Він стиснув зуби, стиснув […]
Спадає тінню,Нестерпна змія,Як привід, звісно,Підкинуть гріха. Зіграти в шахи,Пройти цей форпост,Згущаю барви,Щоб ранить когось. Клекоче серце,Горить вже сірник,Не будь же перша!Ти краще… іди… Стійка напруга,Так нерви звела,Війна паскуда,Душа… мов зола…
І здорові буває хворіють, Навіть сильні слабкими стають , Як кохання приходить дуріють, Й ті ,що з розумом поруч ідуть. І незламні стають вмить крихкими , В крижаних тай серця розтають , Як же добре побути такими , Коли тілом проміння ідуть . І погані бувають святими , Із блакиті […]
Постоянные стрессы; навязанное мнение; сомнения; неудачи; предательство; ложь,.. и вот, под бурные аплодисменты прожитых лет, на сцену выходит Его Величие — Безразличие. Оно денно и нощно бродит по тихим городским закоулкам разглядывая малейшие нюансы, выискивая мизерные оплошности. Оно в переполненном мусорном баке, оно в окурке под ногами, в разбитом окне […]
Прозорі росяні краплини, Немов дзвіночки срібні І літечко виграє нині Так віртуозно ними Тоді, коли зоря ранкова Поволі в небі гасне Й промінчик сонця золотого По травах й квітах скаче. Під ту мелодію чарівну Птахи співають хором, У лісі, в лузі та у полі Звучить піснями літо. 2019 р.
Ти – моя таємниця, Що у сонячному сплетінні Наче птах починає битись, І немає від тебе спасіння. Ти у мене розлився по венам, І у скронях ритм відбиваєш, Ти моє, лиш моє сокровенне, Ти крізь шкіру мене відчуваєш. Я тобою не можу напитись, Від жаги млосно-солодко мучусь, І боюся я […]
. . ТВОЇ ЛИСТИ . .Писали ми колись свої листи, . .Зворушливі, чудові і дуже ніжні, . .Служив у лавах армії вже ти, . .Списав аркушів багато білосніжних. . .У ті юні і молоді літа . .Палке кохання обох […]
Растаял снег – пришла весна , Проснулась полная луна, Круговорот – весь мир меняя, Там выпал снег, а тут растаял. Там светит солнце, рядом дождик , Там радуга сияет после, Там молния пронзила небо, Оставив грома звуки слепо. Там родился мальчик сильный, А там и умер дед безсилый, У мире […]