Безмежжя опалого листя,Дерева сумні, та ще й голі,Життя нетривале і стисле,Понині залежить від долі. Краса розпустилась весною,Зустріли духмяність казкову,Укрилася квітка росою,І знову… не втримала вроду. Захоплива ніжність природи,У кожнім сезоні відмінність,Однаково смуток приходить,Мов осінь… все піде у вічність.
Daily Archives: 18.10.2021
9 posts
. . МОЇ ЛІТА, МОЇ ЛІТА… . .Збирає осінь всі мої літа, . .Силяє ніжно на жовтневу нитку, . .Життєві сторінки перегорта, . .І мудрістю та й заглядає – видко ж… . .У дзеркалі – ще жінка молода, . .Усміхнена, з довгою косою, . .А сивина тихенько вигляда . .Своєю […]
Кошачья морда без улыбки,Но чувств кошачих не измерить,Они прощают нам ошибки,И продолжают слепо верить. Своим двуногим человекам,Друзьям, хозяевам и братьям,Они нуждаются в опеке,И раскрывают нам объятья. Их разговор немного странен,Но переводчик тут не нужен,Ты все поймешь, когда задержишьНа пять минут кошачий ужин. А если завтрак будет поздним,Ты станешь просто полиглотом,Но […]
Щодня, наодинці думками до Бога, Просила здоров‘я лишень та добра. А зараз одне ще маю благання: Любові такої щоб рани злічити могла. Зуміла підняти у синєє небо І крила надати красиві й міцні Літати б навчила, і стовідсотково Змогла б перепони здолати усі . Злічити б зуміла отримані в «бої» […]
Немає вже в печі тепла,Немає вже дідусиного чаю.Немає вже над хатою гнізда,Бо і лелеки не летять до краю.. Пустир і небо, де колись село гуло.Мій гарний край на рідному Поділлі.Пройшли роки, а ніби вчора все булоМого дитинства митті сизокрилі.. Селом ідеш, а вулиці пустині…Все ближче до землі схиляються хатиниДо них […]
Осіннім ароматом наповнені провулки, Опале листя на сонечку блистить. А ми в теплі шукаємо притулку Щоб всі осінні примхи пережить. А навкруги? Вона така яскрава! Постала перед нами золота пора. Пташинних голосів змінилася октава, І позолочено все стало листям у дворах. І як же не любити ці прекрасні віти? Червоні […]
Осіннє сонце вже не гріє В обійми ніжно пригортає нас. Куди не глянеш листя все багріє, Почала осінь свій романс. У серці кожного відразу Відгукнеться осінняя пора, Бо це казка для когось щоразу, Ну, а може, комусь лиш хандра? Осінні зорі, місяць вже низенько.. Повітря ароматне просто неба, Вдихаєш повні […]
Уголками опущенных губ Жизнь рисует следы от обид, И становится ласковый груб, Переплакав подушку навзрыд. Ледяными сердцами внутри Жизнь спасает от боли и ран, И ушедший не ждёт у двери И не дёргает нервно стоп-кран. Пониманием полутонов Жизнь шлифует и слух, и глаза, И скупая символика снов Много важного может […]
Прожита осінь кленами гойдалась , Прожитий дощ по шибці калатав. Промокла ніч в туманах розчинялась, А непрожитий день розпочинав. Уже відбуте пасмурне звикання До сірості звичайного щодня. Прожито мить гіркого розставання З оркестром літа, зниклим навмання.