Вже осінь, а ще квітнуть квіти. І промінь сонця грає між дерев. І пише літо заповіти Для золотих, осінніх «королев». 14.10.2022
Monthly Archives: Жовтень 2022
37 posts
А я ж так за тобою сумую, Навіть осінь і та все це знає, Як зустрінемося, зацілую, Нехай злато листя розсипає. Ми удвох присядемо на лавку, Зігріємося ніжно в обіймах, Може можна випити і каву, Та мабуть, вже вона непотрібна
Сонечко визира крадькома Із-за чорної хмари осінньої, Тоді суму на серці нема, Очі сяють вже радістю світлою. Хоч дрібнесенький дощ моросить, Зіпсувати він насирій не зможе. Неповторна така кожна мить, Яку нам даруватиме осінь. 2022 р.
Оцей відрізок життя,Такий хиткий роками,Прожити б хотіла я,У злагоді з зірками.Ввійти в осінь золоту,Із букетом хризантем,А не тремтіти в страху,Під гул ворожих ракет.Де ти взялося бидло,З копитами й рогами,Стоптало землю підлоІ залило сльозами.Так хочеться скоріше,Вже побачить чорний пил,Коли втікає швидше,Дуже зляканий упир.
Весною юність одцвіла, Молодість літом відбуяла, Життєва осінь вже прийшла І на порозі тихо стала. Та серця ніжний-ніжний спів Зринає лебедем під хмари, Радості й щастя не затьмарить Осіннє золото років. 2013 р.
Красива, мов спіла калина,Сорочка на ній вишиванка,Пишається звісно родина,Ще трішки, та буде школярка. Рум’янець рожева троянда,Бабусі старання й подяка,Коса як у мами, русява,Від тата, легенько смуглява. Ось руки у боки лиш візьме,І ніжкою тупне, то знайте,Доб’ється омріяних цілей,А рідним… на слабкість екзамен.
Після двотижневої завіси дощової Розпогодилось нарешті, виглянуло сонце І засяяли багрянцем листочки кленові,Килимом лягли на землю гарним кольоровим. А струнка берізка біла в золото убралась І розшитий бурштином на черешні плащик, Посіріли на вербичці листочки-долоньки, Заплескала вона ними весело сьогодні, Бо раділа цій сонячній та погожій днині Та потішила й […]
На мою землю рідну і святу Прийшла орда безжалісна і дика. Герою мій, ти знищ оту орду! Бо в тобі сила й мужність є велика. Бо ти незламний, як ота скала, Стоїш на смерть, тримаєш міцно зброю. Тож знищ той осередок бід і зла! Й додому повертайся, мій герою!!!
Задивилися в небо жоржини, Де пливли білих хмар табуни. І воно не таке вже й блакитне, Трішечки додалось сивини. Приспів: А жоржинами, а жоржинами Квітне осені короткий день І навколо розмай бурштиновий Журавлиних прощальних пісень. Різнобарв”ям жоржинним рябіє Ця чудова осіння пора І матусина хата біліє Серед квітів – […]
Просто мовчати хочу, Тиша сьогодні мій друг, В думках своїх пророчу, Не чує ніхто навкруг. Так, це сталось зі мною, Застигла просто як віск, Покажуся складною, Та є, мабуть, в цьому зиск. Хочу бути собою, Відкрити в собі себе І що тут вже такого, Це почуття не нове.
Ти прокралася в мою кімнату, Розмальовану літніми барвами, Щоб коштовності порозкрадати, Компенсуючи сливами й кавою. Ти згадала про день усіх відьом І взялась готувати бенкет. І тому вже листочків не видно – Всі лягли у святковий букет. Ти сказала сидіти удома (Тільки іноді можна надвір), Щоб дивилася навіть […]
Рідна моя вкраїнська земле-мамо, Я відчуваю як тобі болить, Міни тобі на груди тиснуть і снаряди, А ти, свята мусиш усе терпіть. Ще трішки і твої сини та доньки Позбавлять свою ненечку від мук, Почуєш ти палкий їх серця стук, Засяє над тобою миру сонце. Та залікують всі пекучі рани […]
А серцю так не хочеться старіти, Хоч зморшками пооране чоло, Ростуть онуки і дорослі діти, А старості немов би й не було. Летять роки. як птахи перелітні Кудись удалеч, їх не зупинить, В душі звучать пісні та радість світла, Нехай же вічно ця триває мить. 2018 р.
(для абетки літера “й”) Сонний зранку й босий Йосип йогурт просить. Йойкає й зітхає Як його немає: “Йогурт найсмачніший В світі наймиліший З тертим шоколадом, Можна й з мармеладом. З фруктами, ваніллю, Навіть з кропом й сіллю. Начинок багато Можу вибирати. Серденько не крайте, Йогурт краще дайте”
Ой, літа мої літа, Сиві коники, Зникла юність золота Десь за обрієм. В сіру куряву доріг Пішла молодість, Зрілість стала на поріг, Мудрість з досвідом. Ними щедро поділюсь Я із юними І минулого торкнусь Серця струнами. 2020 р.