Шалені миті В минуле летять… Руки зігріті… тремтять… Очі замріяні Бачать все… Миті розсіяні Час несе… Посмішка Є – нема… Осінь з дощем… Зима… Чисто біліє світ… Сонце зігріє? Ні?!!! Щойно тривала Мить… Час не здолала, Летить… Зникне У забутті… Як і усе в житті…
Yearly Archives: 2022
1226 posts
Спраглі пелюстки схилились в поклоні- Просять у неба пиття. Хочеться взяти їх у долоні, Як беруть на руки дитя, Прикрити кожну від сонця пекучого… Бракне долонь – Неможливо уникнути неминучого; Сонце, схолонь!.. Ніби танцюючи, в ритмі беззвучному краплі дощу всупереч неминучому… (Пелюстки відпущу). Небо почуло – світ яскравий ожив – […]
Зайду в инсту, ФБ, тик-ток – там куча “лайков” ожидает меня!..Прикину на глазок… Добро ведь даром пропадает! Монетизировать бы “лайки”, что вдо́воль получаю я!.. Эх, подтянула бы я гайки – а то расхлябалась жизня́… Наверно, больше чем Ротару шлют в сообщениях цветов! Вот если б хоть немного налом… Что толку […]
Задощило, задощило Під самісіньке Різдво. Де ж легкі сніжинки білі? І морозів не було. Лиш мрячить дрібненький дощик. Капає з дерев й кущів. Все ж підемо з колядою Віншувать людей усіх. Побажати щастя-долі, Миру. злагоди й добра. Хай не буде війн ніколи, Прийде радості пора. Хліб й до хліба в […]
Стать бы под дождь проливной, Как под душ ледяной От которого бьет озноб Зубы громко стучат, Выбивая такт. Смыть бы тяжесть с хрупкой души, Смыть бы горечь и боль, Что б душа прозрачною стала, И как горный хрусталь засверкала. И забыть бы, забыть Все что было со мной Там за […]
И все же я люблю и очень жду В рождественскую ночь Зорю, что в темном небе Ярко-желтым светом светит. Я жду морозный вольный ветер, Что зимою в трубу каминную попал. Гудит, шумит в трубе каминной, Мечтает вырваться он на свободу, И в дивном вальсе белом Снежинок рой заворожить. Еще люблю […]
В холодном небе декабря Кружиться стая воронья То вверх взлетит, то ухнет вниз Такой вот птичий их каприз. Кричит, беснуется их стая, Как будто, небо призывает Пролиться каплями дождя На неживую землю декабря. Не понимают бедные вороны Не оживить безжизненное лоно Холодным проливным дождем. За декабрем придет январь холодный, Укроет […]
Спросило тело у души: -А помнишь, как ты любила? Как сердце билось в унисон, Как мотылёк летала- От прикосновенья нежных рук? Ответила душа: – Меня ты не тревожь И отпусти. В романе о любви Давно поставила я точку. Лишь оболочка – помнит Сладость губ И нежных рук прикосновенья, И счастья […]
. . ТВОЮ ЛЮБОВ, О, ГОСПОДИ, ХОЧЕМО МИ МАТИ . .О, ГОСПОДИ! Твоя і велич, й мудрість, і могутність . .На всі літа – віки прийдешні кращі. . .Життя Ти наше на Землі, тут Ти наша сутність . .Та щастя і любові повна чаша. . .Прийми молитву, БОЖЕ, великий і […]
Тепер надворі так студено, Вітрисько зимний завиває, Вогонь в середині нестерпно, Пече ж коханого згадаю. Чому це трапилось зі мною, Навіщо ніченька безсонна? Душа окуталась весною, Його забути неспроможна. На рівні знаю неземному, Зігріють ла́годливі крила, Вгамують серця перевтому, Дадуть незміреної сили. Кохання трепет засмутився, Що квітка тягнеться зі снігу, […]
Падала зірка В ніч новорічну, Горіла яскраво. Летіла так швидко І так феєрично Кружляла, палала… З далеких галактик Спускалась на Землю – Осяяла небо… А вічний романтик Шукав свою долю Та вірив, що треба Намріяти щастя, Повірити в казку, Терпляче чекати… І мрії здійсняться Про ніжність і ласку: Він зможе […]
Україна багата піснями І кожен тут вміє співать. А ще є такі вишиванки, Словами і не передать. І блузи. сорочки й серветки Та скатерки й рушники. Не є ні для кого секретом – Українські найкращі майстри. Земля – то найбільше багатство, Такої у світі нема. Нехай колоситься хлібами, Її не […]
“Зима” А ця зима, хіба вона любила? Чи вона знала, що таке любов?.. Вона живе усе у раз губила, Без зайвих заперечень і розмов. Вона тепла, ні радості не знала, А лиш мела намети мерзлоти. Вона нікого й так не покохала, Лиш з холодом була завжди на […]
*** І день мине і ніч сховає смуток, І крик душі, обірветься на мить. Від холоду сховаємось до курток, А з болем доведеться просто жить… 24.12.2021. #ВіталійПрокопович #презія #презіяУкраїнською #поетичнийщоденник
Привет, январь, так ярки свечи в фонариках в саду блестят, упряталась Луна под вечер, снежинки начали летать. Кружась на вишнях оседают и засыпают мир вокруг, и укрывають лес и поле, и дальний за полями луг. Блестели фонарями ёлки, где Рождество и Новый год, а ёлки зелены и колки, […]
Хто ти для мене? Хто для тебе я? Найближчі в світі і такі далекі… Ми – незрівнянно більше, ніж сім’я. Коли разОм, на серці – світло й легко. То – наше Щастя, то – наш вічний біль: Кохати назавждИ одну людину, Твій ніжний голос чути звідусіль І знати: лиш любов […]
Чому би не зробити більш могутнім шлях,воюй з кривавим цим тираном – Часом,тим зміцнюйся у своєму тлінні,що більш благе, аніж безплідно римувати?Тепер постійте на вершині щасливих годинй садів дівочих, що багато ще без заснування,з бажанням правим ніс би твої живі квіти,що краще, ніж фальшивку малювати:і рисами життя життя слід відновляти,що […]
Ой. снігами. снігами глибокими Йшла зима семимильними кроками. Принесла із собою колядочки Та щедрівки.І світлої радості. Всім солодка кутя смакуватиме І засяє ялинонька-райдуга. Ці різдв”яні пісні ми співатимем Та Ісуса Христа прославлятимем. 2015 р.