Чомусь згадала тебе сьогодні, Та все ж буває таке не часто, Ниточка, що почуття єднає, Хіба додає мені вже щастя. Та коли довго дивишся в вікно, Де небо хмарами так затягнуло, Минуле побачиш, мов те кіно, Дощ, інтриган спитає, не забула?
Yearly Archives: 2023
Запахла першоцвітами весна,Барвисті розстелились по долині,Пробуджується з ними теж душа,Лиш квіти пробиваються на схили. Ось тішиться струмочок ще здаля,Так світиться на сонечку незвично,Водиця кришталева, як сльоза,Світанок умивається цим блиском. Вражають дивовижні небеса,Де плинуть розкуйовджені хмаринки,І втішне особливе сприйняття,Вбирає незвичайності мотиви. Курликають привітно журавлі,Їх весело стрічаю, мов дитина,Емоції… найкращі повесні,У миті […]
Зайчикові сни У нірці хом’як спить, А що ж йому сниться? Що жито у полі уже колоситься, Що буде багатим цьорічний врожай. Спокійної ночі йому побажай. І білочка спить, Розмістившись клубочком. В своїм сні горішки складає рядочком. Запаси на зиму готує вона, Хай нічка спокійно для неї мина. А що […]
Пливла хмаринка, як лебідка біла, Їй чорна-чорна заслонила шлях. Заплакала вона і посіріла, А вся земля у крапелька-сльозах. Та незабаром чорну злую хмару Далеко так десь вітер відігнав І вона зникла, наче та примара. А білу тихо вітерець втішав: -Пливи, моя лебідко легкокрила, Куди захочеш ти собі пливи. Вклонилась вдячно […]
Отак спаде на думку,Зібрати швидко сумку,Мольберт узяти, фарби,У творчі линуть мандри. Напевне, біля річки,Натхнення прийде звідкись,Тож пензлик ніжно взявши…І що? Не маю гадки… Дивлюся, гарне небо,Вода… та темне плесо,Творю, як можу, звісно,Тепер душі, так втішно. Просила довго грішна,Відчула навіть відчай,Нараз вона завзято,Сказала, в мене свято.
За вуаллю, душевна і мила,Її ніжність, мов ласкавість весни,А буває, з’являються крила,Бо уміє прилітати у сни. За вуаллю, чутлива і щира,Її серце незвичайно палке,А буває, доволі вразлива,Про це вітру потихеньку шепне. За вуаллю, мрійлива і дивна,Її небо устелили квітки,А буває, всміхнеться зірниця,Невже вірить дотепер у казки? А яка ж вона […]
. . . . . . . . . . . . ВЕСНА ВЕСНІЄ – ЙДЕ… . . . . . . . . . . .Весна… Весна улюблена, прекрасна . .Та й завітала в рідний БОЖИЙ край, . .Природа зустрічала її красно . .І малювала дивом небокрай. . .І […]
З народу вийшов і писав для нього, Пензлем чаклував, неначе маг. Ні, не забути генія такого, Ім”я Шевченка житиме в віках. Лунає його Слово невмируще ІЗ поезій славнозвісних “Кобзаря”. Через роки в серцях і нині сущих Й прийдешніх сяє генія зоря. 2006 р.
– Расскажи-ка, барракуда, Приплыла ты к нам откуда? – С моря Красного ушла я через Порт-Саид, До сих пор от шумных кранов в голове гудит. В Средиземных водах тёплых отдыхала я Захотелось в Чёрном море показать себя. К Балаклаве подплывала, Ай-яй-яй и в сеть попала.
На старім табуреті в бабусі, Так довгенько, для квітів незвично, Все стоять запашні чорнобривці, Та нагадують зараз дитинство. Рідненька насівала їх всюди, А потім ще збирала насіння, Любила роздавати всім людям, Приходила пора як осіння. У садочку незвичний був запах, Бо ці квіти, вони особливі, Милувалась, коли поливала, Й примовляла, […]
Ой, здалеку суне й суне Хмара чорна, Рвучко й сильно вітер дуне Десь із поля. І гіллям дерев гойдає, Крутить вихрем, Пил угору підіймає Й звідти кида. Із відерця дощ неначе Поливає, Краплі по калюжах скачуть Та співають. У таночку дощ рясненький Все кружляє, Трави, квіти і земельку Напуває. 2019 […]
Злетілися во́рони чорні,Снували по дикому полю,Їх крики, мов відзвук безодні,Пролито багато тут крові. Не буде зростати пшениця,А маки розквітнуть червоні,Немовби десь поряд дзвіниця,Б’ють дзвони невтомно в тривозі. Блакить розстелилась над цвітом,Та душі проходять ще жорна,Війна ця жахлива за змістом,За що все!Питалася мати у Бога…
Намистиночки-фіалки У травичці заховались, Лише вітерець розносить диво-аромат. Лиш би сонечко світило І над нами небо мирне, Не плюндрує рідну землю московит-солдат Рясно-рясно їй родити І пшениченьку, і жито, В пісню жайвора вслухатись літнім ранком теж. І цвісти диво-розмаєм, Пригощаи короваєм. Кращої від тебе, земле в світі не знайдеш. 2022 […]
. . . . . . . . .ПОБОРІМОСЯ ЗА ВОЛЮ, ЛЮДИ! . . . . . . . . . .Отчий краю, земле, земле рідна, . .Чом така згорьована і бідна? . .Чом терпиш, мовчиш, давно страждаєш? . .Глянь навколо – скільки горя маєш… . .”Браття” осоружні захопили, . […]
А жовті сонечка кульбабок Засяяли в густій траві, Великими очима зранку Вони дивилися на світ. Запахли солодко медами, Щоб чули бджілоньки малі, Голівки низько нахиляли, Вклонялись матінці-землі. 2016 р.
Ти став близький мені і рідний За час, що живемо разом удвох. Мене ніхто не розумів так більше, А ти знаєш без слів потрібно що Мені. чого я прагну й чого хочу, Готовий з неба зіроньку дістать І зігріваєш душу мою творчу Любов”ю й ласкою.Хочу тебе обнять Й не відпускать […]