Красуні зіроньки яскраві,Собі придумали забаву,Змахнувши хусткою заграві,Небесну створювали сагу. Сьогодні дивна атмосфера,Світило стрінеться з пітьмою,Під час нічного апогею,Природа робиться німою. Закриє чорне покривало,Маяк… ворота в безконечність,І поряд з’явиться мій янгол,Укривши тихо, як належність. Я також Всесвіту частинка,Хоч лячно інколи буває,Та кожна кинута піщинка,Мабуть, потрібна як обранець. Пустун же місяць золотавий,Всі […]
Yearly Archives: 2025
294 posts
Десь у блакиті небесній Купаються хмари розчесані І кучеряві також. Приємно щоденно їх бачити, Їм то сміється, то плачеться, Тоді вже рясний іде дощ. Чи звечора він, а чи зраночку Мережить-снує землю-матінку, Дає їй вологу й снагу. А сонечко яснеє вигляне, Кудлаті хмарки та розчесані Удалеч кудись попливуть. 2025 р.
Удвох зустрінемо світанок,Зваривши каву ароматну,Де сонце сипатиме сяйво,На ніжну пінку шоколадну. Нам зараз добре як ніколи,Отак під музику приємну,Усілись радісні напроти,Теплом зігріли всю оселю. Тож доля зводить, бо впізнала,Два серця, зморених в зажурі,Прийшла незвідана розрада,Куди й поділись дні похмурі. Та знала осінь золотава,Все ж листя падає на щастя,Барвисто кожне цілувала,Душі […]
Старенька у вікно дивилась,Задумливо і якось дивно,Немовби підхопили крила,Усміхнене мале дівчисько. Згадалася зненацька юність,Як ластівка злетіла в небо,Та вчулися слова матусі,Стискалося враз серце щемом. Рідненька, вже пора до тебе?Здалося й не жила я ніби,Роки, мов той пташиний щебіт,Лунав без перешкод й навтіки. Ти доню зачекай, ще рано,Діждатися онучка треба,Закінчиться війна… […]
Хризантеми, хризантеми Білі, жовті та рожеві, Ще – червоні та бузкові – Квіти різнокольорові. Пелюсточки-щічки їхні Ніжно так цілує вітер. Наче неньку люблять осінь І цвітуть аж до морозів. 2025 р.
Темним крилом покрила ніч сади, Долини й луки, став заколисала. Верба схилила коси до води, Їй вітер шепотів, щоб міцно спала. Десь вистрибнув угору коропець, Зробивши сальто знов зник під водою, Цей плюскіт було чути на кінець Ставка старого, де із осокою Секретами ділився очерет І місяць їм підморгував лукаво,З-за […]
В очах незвідане небо,Волосся світле шовкове,Навколо квіти… блаженство,Казкове всіяли поле.Метелик пурхає ніжно,Та зовсім нас не боїться,Настільки щастя безмірно,Відчуло навіть довкілля.Отак забудемо будні,Скоріше підемо разом,В незвичний простір майбутній,Де тільки радості сяйво.Ці миті втримати хочу,Чому все з нами, о Боже!Беруся завтра за зброю,Ще суне військо вороже.Невже за обрисом знову,Убивча зграя… прокляття,Сприйняти може […]
Так тепло, хоч Покрова одцвіла Рясним жовтогарячим падолистом. Ми ще купаємось у сонця промінцях Та славимо красу оцю одвічну. Калина, мов дівчина молода Дає червоні щоки цілувати Теплому вітерцю, який літав І чемно запросив потанцювати. Шипшина, хоч колюча та усе ж До себе кличе, щоб плодів нарвати, Смакуйте ягідками глоду […]
” Сім разів відміряй – раз відріж” – Є давня приказка у нашого народу. Перш, ніж зробити щось, ти зрозумій, Треба тобі подумать дуже добре, Щоби не наробити помилок, Не каятися скоєному згодом, Подумай, друже добре ще разок І слухай голос мудрості народу. 2025 р.
Коли осуджували люди,Була реакція відразу,Життя емоції остудить,Постане вчитель, час від часу. Себе повинна поважати!Послання, через всі поразки,Відтак зросла із пташеняти,Свої, встановлюю порядки. Наразі навіть не цікаво,Думки сторонніх, бо понині,Була відвічним я солдатом,Вбивала сторони вразливі. А крила, може й сіруваті,Захочу й дощиком омию,Душі потреба в благодаті,Тож нащо ніжити гординю.
Дощем заплакала Покрова, Бо нині вже війна на Сході. Синочків неньки-України Вона і хоче захистити Від куль ворожих, “братів” підлих, Щоби ніхто із них не гинув. На жаль такого не буває І молоді життя згасають, Приносять в жертву їх герої Заради миру в ріднім краї. Ми ж імена їх пам”ятаєм […]
Світанок розсипає щастя,І простір відчуває захист,Сьогодні я не рання пташка,Так солодко у тиші спати.Пів ночі, мов пекельна зграя,Кружляли залізяки поряд,А замість бомбосховищ, спальня,Та лагідна, тепленька ковдра.Лежиш у цій нірвані ночі,Змарнілий від війни філософ,Які вже незвичайні зорі,Тут” русская рулетка” й холод.
Взяли літо на крило Журавлята, А серця бере в полон Осінь-мати. Облітає жовтий лист. Облітає, Літо бабине снує, Сріблом сяє. Пелюсточки хризантем Білих ніжних В сонячний й похмурий день Душу тішать. І жоржин вишневий цвіт Пелехатих, Що ростуть біля воріт Й біля хати. Горобиновий вогонь Теж палає І торкатися долонь […]
А плакуча верба Нахиляє віти. В Україні війна, То ж чому радіти. А плакуча верба Віти нахиляє. Скільки сліз пролила, Бог один лиш знає. Гинуть діти її – України-мами, Котрі від ворогів Землю захищають. І плакуча верба Усе плаче-квилить, У скорботі вона Свої віти хилить. 2025 р.
Сонечка, сонечка, Сонечка маленькі, Затишно й сонячно Їм в траві густенькій. Квітоньки, квітоньки Кульбабки жовтенькі Тішаться літечку, Радують серденько. А згодом квітоньки Стануть пухом сірим, Крилоньки крихітні Полетять за вітром. А як зима мине, Прийде зелен-травень, Знов будуть сяяти Сонечка-кульбабки. 2025 р.
Гойдає лагідно цей потяг,Хмарки втікають і дерева,Міста та станції… лиш спогад,Мене заводить у тенета. В безмежнім просторі витали,Думок потоки невгомонні,Прожиті клопоти з шухляди,Сприяли роздумам в дорозі. Чомусь згадалося поволі…Моменти давні, мов у фільмі,Невдачі, помилки й на фоні,Зібрались радісні події. Я знаю, поряд найцінніше,Не треба га́нити на долю,І щастя сиплеться все […]
Одинокий журавель Залишився в лузі, Відлетіли вже усі В вирій його друзі. Чи поранена нога, Чи крило підбите, Що не зміг він аж ніяк З усіма летіти. Цього ж бо ніхто не зна, Одинак-журавлик Біля річки походжа Та їжу шукає. Прихисток нехай знайде Журавель-пташина І в теплі переживе Студеную зиму. […]