Yearly Archives: 2025
Котиться, котиться, котиться За вітром кудись жовтий лист. Хочеться, хочеться, хочеться Сховатись й собі в падолист. Осені, осені, осені Тихо сказати: ” Прощай, Що було не так, то ти мені,Красунечко вже вибачай.” Кетяги, кетяги, кетяги Калиноньки дивляться вниз. Жменями, жменями, жменями Зберем намистини ягід. Зробив морозець їх солодкими, Не віриш […]
Десь високо в небі Місяченько-лебідь Поміж хмар пливе. А зіроньки сяють, Зваблюють-моргають, Кожна з них зове, За собою кличе, Диво-чари сипле, Щоб заворожить. Місяць усміхнувся: -Я усіх люблю вас, Феї золоті. 2025 р.
А літечком бабиним Осінь ще нас тішить Та зірками-айстрами І багряним листом. Ще – днями погожими, Сповненими сонцем І дрібними дощиками, Що земельку мочать. Намистечком калиновим, Журавлів ключами, Що у вирій полинули,Сірими хмарками. Та опеньочок-близняток Зграйками густими. Ще, осене ти радуй нас Спокоєм і миром. 2025 р.
Зненацька затихло море,Тож місяць приліг на воді,Яскравий немовби сонце,Враз світло розсіяв вночі. Близенько маленька хвилька,Плескалася мило, смішна,Відчула блаженства присмак,Ой як же любила життя! Зваблива в магічнім сяйві,Незвична, весела, проста,Неначе у дивній казці,Усміхнене щире дитя. Приємні коштовні миті,Повідала щастя душа,Емоцій нестримний вирій,Мов скрипки торкнулась струна. Отак і витати б разом,Тяжіння відчули […]
Осені ватра калинова Яскраво так палає скрізь. Слова освідчення в любові Прийду сказати їй у ліс, Туди, де бігало дитинство, Човником юність відпливла І літечко цвіло так дивно, Вже й осінь у життя прийшла. Та принесла дари чудові, Із віршів вже вінок сплела, Що народилися з любові, Добра, кохання і […]
Вишивала осінь, вишивала, Підбирала золото-нитки,Стібок до стібочка вміло клала, Бо вона майстриня хоч куди. Вишивала осінь, вишивала Сріблом бабиного літа килими І багрянцем теж їх прикрашала, Щоби милувались ними ми. Вишивала, вишивала осінь, Дарувала вишиванки ті І калині, і вербичці босій, І берізкам блузи золоті. Ой, ти, осене, майстрине рудокоса, […]
А вересневої пори Був день спекотний, наче влітку. Дивлюся – щось в траві “горить”, Впізнала я весняну квітку, Яка до вересня прийшла Із травня. Мабуть заблукала Кульбабка – квітка весняна,Нині вона йому всміхалась. 2025 р.
В кленків. мов коней гриви позолочені, Берізки як русалоньки стоять. Усе це витвір чарівниці-осені, Яка укотре вже прийшла до нас. У дуба теж змінився листя колір, А під вікном горить вогонь жоржин. Вже осінь і в мою ввірвалась долю І вкрила скроні снігом сивини. Та я любить її не перестану […]
За вікном зима, За вікном зима Зі снігами. А тебе нема, А тебе нема, Мій коханий. Відцвіла весна, Відцвіла весна, Мов та вишня. А тебе нема, А тебе нема Дні і тижні. Літо відійшло, Літо відпливло, Відбуяло. Рук твоїх тепло, Губ твоїх тепло Пам”ятаю. Хризантеми цвіт, Хризантеми цвіт Кличе в […]
Шумливий нескінченний гомін,Потоки люксусових машин,Невтомна метушня смартфонів,Кав’ярня, з ароматом спиртним. Скалічені навколо душі,Настирлива незрима біда,Щоб болю не відчути лютість,Личину натягнули мерця. Сарказму і цинізму привид,Сумної порожнечі тягар,Живими, перестати жити,Поклавши почуття на вівтар. Не здамся, не відкрию двері,Хандрі, що стереже у пітьмі,Злостивій показати неміч,Програти в цій підступній війні. Мої розчарування й […]
Вереснево, вереснево Все зробилося навкруг, Айстри ще цвітуть рожеві Й чорнобривця жовтий чуб. І жоржини пелехаті Кольору стиглих вишень Вже квітують біля хати В сонячний осінній день. Наче ватра запалала – Горобини ягідки, Бісером роса упала На пожовклії листки. Та рубінове намисто Черешенька одягла, Засяяла золотисто І берізонька мала. Крилами […]
Задивився Вересень У прозору воду, Наче у люстерочку Бачить свою вроду. Кучерявий рудий чуб І чоботи жовті. Милувався, що й забув Привітати Осінь. Від сорому збагрянів, Опустивши очі. -Ненавмисне, не хотів, – Вибачення просить. Таки Осінь-матінка Простила синочку Та подарувала ще й Вишиту сорочку. 2016 р.
Смішлива дівчинка-пустунка,Невтомно бігала по саду,“Ку-ку” кричала, мов зозулька,Утішно радувала маму. Та ж біля яблуні стояла,Знайомі запахи духмяні,Враз ніби дивний фотоспалах,Дивився милий… не в уяві. Незвичним шелестом навколо,Бриніло листячко, мов свідок,Вітрець повіяв загадково,Посипав сніжно-білим цвітом. Мій любий, жити як без тебе?Ці муки стерпіти несила,Душа підказує напевне,Зв’язала стрічка нас незрима. Війна, майбутньому […]
Я не хочу щастя шматочок, Прагну мати його багато, Лиш стрічать його, не проводжати,Радості – джерело, не ковточок. Море ніжності, а не краплину Та добра океан, не трішки І безмежного неба блакиті, А любов нехай лебедем лине. Якщо хоче хто все це мати, То душа мусить бути щедра, Серце сповнене […]
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски: – То для онучків, то на продаж, а то для хрума. Кукурудзу нині в селі мало хто вирощував – не […]