Хмарки зібралися надовго,Тож небо вкрилося пітьмою,Холодні краплі монотонно,Стікали з листячка сльозою. Осінній дощик незабутній,Отак дивлюся у задумі,Життя гортаю без ілюзій,І бачу стільки подарунків. О Боже, мабуть, це прозріння,Нарешті душу я відчула,Себе спасаю від невір’я,Навіщо зрештою ці пута. А листя гарне, золотаве,Любуюсь дивною красою,Хоча і падає, все ж сяє,Коли подивишся з […]
Yearly Archives: 2025
294 posts
Світло зірки моєї згасло, Ніч була для нас, мов казка. Вдалині горять вогні, Та лишились ми тепер одні. І ніхто не знає, де шукати слід, Бо мовчать давно слова і світ. Ти більше не почуєш голос мій — Він завжди для тебе тепер німий. Сьогодні що врятує нас? Лише любов […]
Житомир — це серце давнього Полісся, Де шум лісів і річка повновісна. Де казка дихає крізь млу і роси, Де предків шепіт — вітром у покоси. Тут кожен камінь — пам’ять поколінь, І кожна вулиця — мов хроніка століть. Тут небо синє, свіже, як ранкове диво, І душу гріє місто […]
Люба подруго, творча посестро, Ти мене розумієш з пів слова. Моє серденько до тебе горнеться, Бо на все ради мене готова. Мов про рідну турбуєшся й дбаєш ти, Творчим успіхам щиро радієш, Там, де треба завжди опиняєшся, При невдачах теж втішити вмієш. Це неправда. що дружби міцної Між жінками, мовляв […]
Все ж осінь дивує укотре,Чекаєш завжди чудеса,Теплом кольорів, як огорне,Відпустить в політ журавля. А бабине літечко прийде,Коли заіскрить навкруги,Немов пробіжиться враз липень,Недовго… шепнуть віщуни. Негода приходить незмінно,І холод прониже повір,Та й іншим заповнює змістом,Зими відчайдушний привіт. Кружляє і падає листя,Бо перший мороз пробігав,Лунала пронизлива скрипка…Він тільки її уникав.
На твоїй руці – лінія долі, Я її читаю, наче книгу, Все про тебе знаю, люба доню І такий секрет тобі відкрию: Щоб привітно доленька всміхалась, Будь із нею щира та відверта, Справедлива, чуйна, не лукава, Але до мети йди сміло й вперто. Бо як мовить приказка народна – Під […]
За сосну високу заховався місяць, Звідти добре видно йому поле й луг. Підморгує зорям, їх до себе кличе, Щоби розсипали золото навкруг. А воно поволі легенько лягало б І на воду в річці, на верби косу, На густі високі шовковисті трави, Всім подарувало дивну цю красу. 2018 р.
А ріка падолисту, а ріка падолисту Золоті котить хвилі й багряні. А ріка падолисту, а ріка падолисту Гомонить з вітерцем на світанні. У ріку падолисту, у ріку падолисту Знову я залюбки поринаю І ріка падолисту, і ріка падолисту У таночку мене закружляє. А ріка падолисту, а ріка падолисту Посипа бурштином […]
Бурхливо шуміло місто,Потоком гуділи машини,І люди неслися стрімко,Яскраві мелькали вітрини. Він часто сидів на лавці,Завжди у вечірні години,Його одинока старість,Сповільнила внутрішні ритми. Хоч сумно у сірих стінах,Тихесенько плентав додому,А душу все тиснув відчай,І звісно… здавався потроху. Ох молодість, вічний клопіт,Будуємо, щоби зламати,Пихаті ми часто й горді,Діждалися явно розплати. Тож якось […]
Маленьке янголятко,Так солодко заснуло,Запахли як троянди,Творилося знать чудо. Злетілися враз феї,Додавши снам прикраси,Розсіявши в постелі,Казковими дарами. Насупився серпанок,Укутав ніч неспішно,Звичайно він не радо,Полине геть покірно. Дівчатко спи тихенько,На ранок розберуться,Як завжди, все чудесно,З тобою ненька, люба.
На горі, де місяць спить у травах, Де ростки колише тиша ельфів, — Там Мольфа пряде свої справи, З вогню й дощів — мережить трави. Вона тримає небо на долоні, І трави слухають її слова; В серці — вогонь, у жилах — гучні дзвони, А погляд чистий — мов жива […]
У тиші серця вариться еліксир, Де тіні болю плавляться у світло. Там час спиняє свій прозорий вир, І кожна рана стає вже не помітна. Вогонь прощає — спалює жалі, Вода усе омиє без вагання. Повітря шепче: «Живи і не жалій», Земля тримає ритм зростання. Душа — реторта. В ній кипить […]
Пада, пада, пада лист І танцює падолист Під мелодію струмка. Вітру музика дзвінка На увесь ліс знов луна То весела, то сумна. Чути кришталевий дзвін, Звідки долинає він? Це на крапельках роси Грають сонця промінці, Дощик в бубон вдарив теж, Гарний осені оркестр. 2015 р.
Сусідські кури невгомонні,Зарання чути спів бадьорий,Немов зібравши їх півсотні,Вмістив цей дворик, що напроти. Гребуться, небо хто з них бачить?Красуня курка вся барвиста,Біжить за півнем кудкудаче,Помітний красень, ще й харизма. На зерня вказує безмозкій,Розправить крила і голосить,Чи знає долю відсьогодні?Деньок останній…та у борщик. Життя, життя…а що там завтра?За ранок дякую… і […]
Скажи мені, Боже, чому ти мовчиш?Коли світ руйнується, а ти стоїш?Всі ми один за одним – як чорне і біле. Доля штовхне – і впадемо всі сміло. Скажи мені, Боже, хто наш рушій?Хто першим впав – і хто ще живий? Кожен з нас в цій системі лише камінець, Що шукає в […]
Лечу, мов у небі пір’їнка,Довіривши Всесвіту долю,Хотілося іншого дійства,Здалося все дивною грою. Тож сильна, незламна як скеля,І кремінь душа…ох неправда,Хай буде вже інколи гречка,Скажу в суперечці, та здамся. Проста і звичайна я жінка,Сказати всіляка буваю,То пурхаю начебто бджілка,То в тиші знаходжу відраду. Нікому нічого не винна,Бо сутність вона є типова,Любити […]
Завірюха розгулялась, Почалася заметіль І на землю щось лягає, Але це не білий сніг. Вітер листячко зриває Із берізок золоте Та кленове теж кружляє І мете, мете, мете. Заміта вузьку стежину,Заміта широкий шлях І траву, що біля тину Сірим кольором взялась. А ще листячко калини Пада бурштином до ніг. Із […]