А знаєш, я не ангел, правда,По різному буває, це життя,Горить несамовито ватра,Чи ллється заспокійливо вода. Все ж змінювати можу фарби,Небесні запалити ліхтарі,Дивися, розквітають мальви,Зірками… забавляюся вночі. Повідаю кохання вітру,Незвично шелестить він у вікно,Ось тільки-но одну примітку,Тобі хай не розкаже заодно.
Monthly Archives: Лютий 2026
28 posts
Навесні ти співай солов”ями, Влітку жайвором тріпочи, Рідна моя Україно-мамо Та своєї чуй голос дочки, Яка любить тебе безмежно, Жить без тебе не уявля, Їй болять твої рани, ненько І як зранена стогне земля. Тобі віддана я назавжди І можливе зроблю усе, Щоб ти радісно усміхалась, Україна ж – понад […]
Життя ламало відчайдушно,Вбивали розпачу тенета,Душі цій грішній так паскудно,Чому ж у відповідь смиренна? Суворий інколи є вчитель,Вказав недоліки глибинні…Та місяць Сніжний літописець,Віддав навіки все це тризні. Страху натомість і тривозі,Незвично солодко заснула,Себе, я бачила в діброві,Там щастя чулося відлуння.
У зимний день з’явилась зірка,Така маленька, дивна, ніжна,Хоч місяць лютий кидав снігу,Вона про літо скаже вітру. Її краса незвична, східна,Родзинку має гарна жінка,Бузок духмяний, цвітом мліє,Дарує весну завжди квітень. Привітна, мила, добра, чуйна,Троянда в холод ніби лютня,Почути вміє, цінить дружбу,Довірить можна навіть душу. Антоніна, Антоніна!Незвичайна, неймовірна,Благодаттю хай огорне,Твій щасливий долі […]
Диво-мереживом, Срібним серпанком Накрила всі стежечки Віхола зранку. Інеєм, інеєм Білим яскравим Дерева обліплені, Мов зірочками. Тихо-тихесенько Вітер ліг спати, Вночі Королеву Літав розважати У Царство Льодове,Воно ж не близько, Нелегка дорога, Втомився Вітрисько. Зимонька чарами Щедро так сипле,Не перестаємо Ми їм коритись. 2016 р.
Бородатий мен (у міру сентиментальний) З думками про острів, схожий на вікінга Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі, Що має чотири чорні гумові колеса, Їде по крижаній дорозі міста пафосу Назустріч блідому Сонцю (Бо зима – біла краля). Бородата вумен Смакує кольорові льодяники Солодкі як ніч Напередодні Імболку (Поганського, як все, […]
Чудово так, коли даруєш квіти,Розрада, мов від сонця подарунок,Веселий промінець у душу світить,Як теплий незабутній поцілунок. Погляньте лиш на панну, ніби щастя,Блаженство розсипає дивоцвітом,В день зимний, відчуваєш подих травня,Напрочуд все наповнюється змістом. З’явилися поля квіткові, й правда,Щоб жінка не забула про жіночність,Тож усмішка її сяйлива, здатна,Леліяти у ніжності твій розквіт.
На Стрітення з калюжі горобець води нап”ється, То у день Юрія і віл вже напасеться – Так мовить приказка народна споконвіку. Як воно буде – доживем – побачимо. звичайно, Але в душі хай буде всім весняно Та осяває кожного із нас хай радість світла. І холодом зима серця хай не […]
Розгулялась віхола, давно була така,Всі стежки-доріженьки снігом засипа І дбайливо землю так килимом вкрива, Просяться на музику про зимоньку слова. Приспів: Зимонько, зимонько, Змонько-чаклунко, В серденьку пісня ця Чується так лунко. Вітерець підхопить їх й далі понесе, Наче ті сніжиночки в полі розтрясе. І луна мелодія в […]
Промінчики сонця збираю потроху.В горнятко жовтеньке, до щастя у гості,Хотілось би людям, у зиму холодну,Роздати тепло…і осяяти простір. Ще з літа я бачу, ті білі ромашки,Що стеляться полем, як усмішка червня,Погляну і радо пишу знов романси,І душу вкладаю від щирого серця. Є сонце і квіти у фарбі пісенній,Без мряки, без […]