Вечір. Темно. Вітер колише волосся.
Переповнена маршрутка везе мене знову в метро.
Вже вивітрився запах спирту - а ні - то здалося.
Це життя - просто жарт. Причому давно.

Подаруй мені, Боже, щастя пронизане вічністю,
У вигляді дівчини з довгими чорними кудрями.
У вигляді проспаних днів із повною безпечністю.
Але такими як ти - лиш мудрими.

Пасажири в салоні замінять мені друга.
Я їм розповім про життя - "лиш кайся!"
Що ж ти їздиш, воді́ю, чортовим кругом-то
Запізнюсь на зустріч - то́ді тримайся!

Мене чекає там десь з півгодини точно
Бій-реванш у стилі бокс...
Але сидимо ми на кухні удвох непорочно,
Де співаєм під гітару ми пі́сні Бумбокс.

Гальмуй, невгомонний, ось мо́я хрущовка,
Далі супутником буде служити Харон.
Забирайтесь, до дідька, нікчемна масовка!
Не діждетеся ви моїх похорон.