Дивлюсь, як рання зірка гасне, Ясніє поле в золотій оздобі… Якщо ти здібний бачити прекрасне – Це означає, що прекрасне в тобі!
Філософська лірика
2413 posts
Зачем были мы рождены? Есть много на свете гипотез, Зачем люди Богу нужны… Летит эволюции поезд. Вне времени был одинок Бог, не было космоса даже! Он хаоса создал клубок, Потом – мироздания пряжу. Но гложет вопрос: для чего Он фауну создал и флору? Скажу я: скорее всего, Для их эволюции […]
Солнце, как будто медуза Щупальцами тело жжет, И неподъемнейшим грузом Давит на мир небосвод. На спину грузно навьючив, Сферу небесную там Держит веками могучий Греческий древний Атлант. Знаю, мы не выбираем Ношу в судьбе для себя, Глупость порой совершаем, Жизни нелепо губя.
Із неба вниз на землю грішну Упало юне янголя. Уліво глянув – ліс зелений, Управо – в колосі поля. Поглянув вдаль – стара хатина. До неї нишком підійшов. Опухла з голоду дитина. Як це можливо? Хліб кругом! Із юних вічок янголятка Солона скапнула сльоза. Так боляче у грудях стало, У […]
Вадим Ферзь Не знаю, що мені робити, На грішному як жити світі? Так! Ми скоряємось гріхам. І я також роблю їх сам, Але мені морозить душу Тривога: що ж то я роблю? Й краплини сліз жар щік все сушить. Я що люблю – те і гублю! Не знаю, чом все […]
Куди йдемО? До раю, чи до пекла? Не зна цього ніхто. Народ грішить. І день і ніч я думаю запекло: Куди я сам потраплю у ту мить? Немає на цім світі, щоб той зміг Творити вічно і добро і благо. Ми відчуваємо ту сильну спрагу. О Бог! Нас гріх великий […]
Охотясь, злая шакалов стая Напасть готова в любой момент. И бьется жертва, изнемогая, Она в ловушке. Спасенья нет! Шакалы рады сожрать и падаль, Но ослабевший попался лев. Им, оголтелым, того и надо! И остывает кровь на земле. Их здесь немало, таких шакалов, Среди людишек знакомых есть! Пока силен ты – […]
Ніч лізе у вікно моє. Сиджу один, гадаю: Чому у багачів все є, А в жебраків немає? Чому поетам тяжко всім І добрим людям жити? Туман ляга на сонний дім І місяць став світити. Та слабко світить крізь туман, Надія слабко дише, Все покрива якийсь дурман, Душі не вкриє лише. […]
Чим ширше для обіймів руки, Тим більше місця для ударів. Не відкривайте людям душу, Не вбережетесь від обманів. Не віддавайте іншим серце, Не вбережуть, помнуть, загублять. Й не сподівайтеся на щирість, вас щиро ,може, тільки згублять. Слова не чуйте, тільки вчинки, Покажуть справжнє людське Я. Бо здалеку не відрізнити Отруйну […]
Горить свіча, Перо, листок, У світ ілюзій, Лише крок. У світ поезій, Лиш стрибок, А світ письменництва- Урок. Горить свіча, Не тухне Ні на мить. І серце вже Нітрохи Не болить. Від підлості, Презирства, Навіть зла. Чому?, Бо втомлена сама. Від чого? Від несправедливості. У кожного свої тепер Можливості, Але […]
Порой мне кажется Что мир сошел сума И смысл тут не вяжется А жизни чаша выпита до дна Кому? О чем, ты скажешь? Молчок, рот на замок. Ты не докажешь, не расскажешь Пускай ты и пророк И даже если станешь Пред шумною толпой В небытии ты канешь Снесет тебя волной […]
..так буває.. ..втрачаєш друзів.. ..розумієш- нема вороття.. ..журавлиним ключем.. мов у вирій.. ..тільки пам’ять не йде взабуття.. ..бо ми люди.. ..ми все розумієм.. ..крізь життя в собі пам’ять несем.. ..а як їм.. ..нашим браттям молодшим.. ..вони пам’ять хоронять живцем.. ..їм не можна.. ..ні словом..ні ділом.. ..розказати..що друга нема.. ..і чекають вони..без надії.. […]
..бывает душа душевная.. ..бывает такая как хочется.. ..бывает такая как сложится.. ..ну и как напророчится.. ..душевная душу греет.. ..себе и всем кто есть рядом.. ..услышать..понять сумеет.. ..обнимет душевным взглядом.. ..такая как хочется-серость.. ..а хочется в ярких красках.. ..и вместо нежности-мерзость.. ..и все там наигранность в масках.. ..сложилось уж как сложилось.. […]
Віконна рама, визначає, Твій настрій та турботу, Вселюдський сміх та їх блювоту, Але твій гріх, він не спливає. Та той тягар, заносить плечі, Рюкзак спадав, ти підривав того, Хто різав, крав, зв’язав, свободу туго, Не завмирав, лиш залишав все зайве-речі. Цей шлях єдиний, а може це мазок картини? […]
Улыбки солнца свет Вуалью ночь окутала в сердцах Меня здесь нет И не было. Лишь страх Скребется тихо в уголках души Ты свет надежды не туши Прошу тебя живи, дыши, Нельзя сказать – ты напиши. Но только не молчи Но только не вздыхай И если хватит мочи Вдохни по глубже […]
Великий всесвіте, згорнися у дитинство, де все так затишно, легко, пахне чебрецем, бо ще не носять діти в серці лицемірства, бо ще ростуть під правильним дощем. А що ж стається, коли ми виростаєм? Метушнею й болем обростаєм, великий всесвіте, згорнися в ту хвилину, коли так солодко смакує зірвана малина…
ХВАЛА СПАСУ ! Прийшов Спас Знов до нас Густими медАми, Яблуком налитим, Спілими грушками. Зібраним зерном Нового врожаю, Буйноцвіттям квітів Землі, – наче Раю ! Господу хвалу віддаймо За його щедрОти, Многотрудні результати Плідної роботи. Благодатний час Нам Всевишнім даний В розмаїття, – розмаїття … Спаса день весь вбраний. Творцю […]
Від вихідних до вихідних, від сесії до сесії Крізь довгі й смутні місяці і хаос нескінченний Так безтурботно й весело тягнулись наші дні. Ми намагались жити в кайф, драйвово й без депресії І легко оминаючи страшний тягар буденний Шукали вперто й ненаситно істину в вині, Постійно й наполегливо відвідували секцію […]