Мчали коні з золотими гривами І збивали на траві росу. Пам”ятаєш ми були щасливими? Спогад той і досі я несу У своєму серці полум”яному, Там вогонь кохання ще не згас. І сьогодні зіркою яскравою Кличе-манить за собою нас. 2015 р.
Лірика кохання
2240 posts
Бог не спит – зажигает звёзды, Я в охапку немного беру, И слова из волнующей прозы По созвездиям строк соберу: ” Милый мой, Вы зачем написали? Я не буду Вам отвечать! Но я помню, как Вы целовали… Только Вам так меня целовать!”
З тобою витаю… є крила,Мрійливо кружляю над плесом,Мов чайка, хитаюсь на хвилі,А потім ступаю на лезо. Ти вітер! Підхопиш грайливо,Теплом обігрієш і знову,Повієш холодним поривом,Бо любиш відчути свободу. Вразливе сердечко у пташки,Та зможе сказати відверто,Зберуться ж насуплені хмари,Й устелять грозою пів неба. Навіщо стихії журити?Душі в благодаті потреба,Їй добре парити […]
Коли зійдуть зорі на небі,Вони побачать мою печаль,За тобою сумую навіть,Мовчання накинувши вуаль. Невже зовсім не відчуваєш,Як же ніжно співає душа,У свого серця не спитаєш,Чому притихло це почуття. Зберегти щоби все вдалосяВтихомириш свої пориви,Бо мудрості в тиші знайшлося,Щоб внести в життя корективи.
– Богиня, не жінка! – Бешкетне дівчисько… Лиш мить відділяє пантеру від кішки! – Ви янгол небесний! – А як щодо перцю? У демона янгол ура́з оберне́ться, як “коники” сво́ї пока́жу тобі! Чи янгола в ме́ні побачиш тоді? – Хворію я вами… – Та що ти! Давно? Сказати по правді, […]
Краплиною дощу я відірвусь від хмариІ полечу до саду – в обійми пелюсток,З тобою, люба, ми – така чудова пара,Ти – квітка, я – краплина, жаданий твій ковток.Нехай моє життя дощем летить опалим,Любов моя безмежна нехай в тобі тече,Віддам сповна усе, щоб тільки не зів’ялиОбійми пелюсткові та се́рденько твоє. ©Денис […]
Йому не спиться вночі,Її серденько сприймає,Такі далекі й близькі,Й звабливий лагідний травень. Відчутний подих весни,Незвично збуджує тіло,Єство не бачить пітьми,Кохання, вабить лиш світло. Солодкий ніжний танок,Вели під звуки Шопена,Тож місяць дивне панно,Лишив на пам’ять край неба. На ранок дійство пішло,Імлою вкуталось сяйво,Вони удвох в унісон,Зустріли знову світанок.
Не винен ти, та і вона не винна, То лиш зими незрозуміла примха: Щоб завірюха очі засліпила, І вітер не давав розправить крила. Образився дарма. То не вона — зима — Посіяла тривоги, недовіру. Жени їх! Вір в любов лиш щиру. Прийде весна — і скресне крига, Розтопить прикрі сумніви […]
Звичайно ж я тебе чекаю,Сьогодні, знаю, прийдеш ти,Й ніколи відчаю не маю,Кохання тільки назавжди. І щоб мені там не казали,Треба боротися за це,Коли в момент і до нестями,То вже так буде і так є. Не склеїш почуття й навіщо,Тримати те, що не було,Якщо твоє, без перебільшень,Напевно знайде все одно.
Ты зима моя или осень? Может быть ты мой жаркий июнь? В голове моей столько вопросов, Не забыть бы потом как-нибудь. И во взгляде твоём не то север, Не то пламени солнца восход. Мне б твоею остаться на веки, Ты единственным станешь вокруг. Ты зима моя или осень? Жгучим пламенем […]
Що її робити із твоїм зізнанням, Як тепер навести в своїм серці лад… Догоряє свічка полум’ям чекання, Сороміцькі мрії вас приводять в ад… Розглядає все це через призму Бога, А душа тривожна – все кидає в жар. І як же тут бути?! Де виде дорога?… І твоє зізнання?! А, може, […]
Любовь нежданно Так приходит, Когда её уже забыл. Она лесами Где-то бродит, Но туда где мир не мил. Приходит вновь И всё заводит, Сердце,душу и тела – Прилетает та стрела, Что тормошит Всю в жилах кровь. Любовь идёт. Где мол не звали, Где днём и ночью Забывали, Прятали свои сердца. […]
. . СПИНИСЯ, МИТЬ! . .О, милий мій, о, любий мій, коханий, . .Я на побачення до тебе знов іду, . .Літа минають, час так невблаганний, . .Ще мить, я в юність нашу гляну і прийду. . .Здалося, під вербою ось зустрілись . .Веселі, життєрадісні і молоді, . .Припали до […]
А на губах палкі цілунки, У серці ватра – звуть любов”ю, Яке ще б”ється лунко-лунко І плаче радості сльозою. Хоча воно й сумує часто Та ніжність ллється в нім струмочком. Оце і є те справжнє щастя, В житті якого кожен хоче. 2018 р.
Дивилась у вікно частенько,Все думала, ось-ось зненацька,Побачить, як іде він степом,Де стелиться доріжка сяйвом. Повернеться з війни коханий,Змахне із-за воріт рукою,Від щастя галасливо, жваво,В обійми побіжить такою… Як тяжко у тривозі жити,Роз’ятрене чеканням серце,Молитва…і скоріш новини,Надія лиш…біда ця щезне. Тож подумки плете хустину,З любові, теплоти та віри,Відчується в тяжку годину,Кохання […]
Кохання в серці пташкою тріпоче І розправляє крила-почуття. Ми як голуб із голубкою воркочем. Хоч промайнуло майже пів життя. Теплих слів для мене не жалієш, Кажеш, що й досі любиш, як колись. В моїй душі кохання теж зоріє. Дарма, що час вже косу посріблив. У тебе також скроні побіліли І […]
Ходить місяць-господар Із зірками поміж хмар Та донизу погляда, Де у річечці вода. Бачить личко своє срібне І подружок ясних зірок Сяють золотії очі, Про кохання все шепочуть. А те водяне люстерко Вітерець гойда легенько, Хвилечки хлюпочуть-грають. Про любов розповідають. 2020 р.