Вот день догорает… Рисуются горы… На небе румяном пестреют узоры. Последний луч солнца на тучах сгорел, Уснули кусты на волнистой горе. Агатовый вечер по селам блуждает; Искусно лучом натюрморт выжигает; Использует небо он, как полотно. И красок чудесных повсюду полно: Красуются тучки – багряные розы На синем небесном подносе. Берёзы, […]
Пейзажна лірика
1518 posts
Аметистовый вечер прохладой Дует, хмарью покрыв небеса. Опускается солнца лампада, За селом даль темна и сиза. А деревья в пальтишках осенних Пригорюнились возле дорог. Край небес пламенеющий пенный – Как на теле огромный ожог. Осень, словно лисица крадётся По просторам обширных полей… И пунцовое сонное солнце Тонет медленно в сказочной […]
Изящность осени – в ее наряде. Росу что жемчуг дарят небеса. Рассвет. Стоят, как на параде, Высокие сосновые леса. Честь отдают, в шинелях изумрудных, Деревья командирам-облакам. Я очарован каждою секундой. Салют лучей. За осень мой бокал!
Молнии блестят узором Гжели,То опять темнеют, золотые,Горизонт цветет сиренью белой.Облака синеют грозовые. Лупит гром — весенние литавры,Развлекается средь зыбкой выси,То издаст рев ярым Минотавром,То на миг затихнет. Зол, капризен. Темнота зовет меня в обьятья,А над нею тучи – словно волны.Ивы шепчутся в красивых платьях.Жадно ловят окна вспышки молний. Горизонт цветет […]
Настала ніч – і скрізь червоно. Місяць жевріє, хмарки небо вкрили. Сутінки скрізь простяглися чудово. Тіні тремтять i шумлять вiтра крила. І де-не-де в хмарках полисне Блискавка раптом – небесная кара. Темінь тканиною чорною висне. Небо нічне пломеніє все жаром. Садок чудовиськом чорніє З нiчкою мiсяць кружляє у вальсi, […]
О, оксамитнеє море нічне, Яке ж ти сріблясте, прекрасне! Чаруєш мене, ти зі мною сумне. За лоном твоїм спить вже сонечко ясне. Пітьмою все море навкруг залило, Ось місяць вже встав – і проміння, Як стежка, лягло і повільно пливло, На березі золотом сяє каміння. О море Азовське, о море […]
По блискучій вже покрівлі Сонце тихо покотилось І за сосни мовчазливі Заховало личко миле. І небесне синє сито Золотистою мукою Майже все уже набите. Впала зірка за горою, Капають яскраві зорі В синє море, Капають в безодню чорну, За безмовну Кучеряву сонну липу… Місяць світить. Видно, як синіє скрізь Небо […]
Десь зникли рими, думки заснули, І перестали кувать зозулі. У гаю тиша запанувала, І голосисте літо злякала. Вже горобина вдягла намисто, Стрічає осінь урочисто. А літо палить ще голі спини, Хоч вечори вже прийшли осінні. Вже новий ранець стоїть в кімнаті, Прощальна подорож на самокаті. Минула вчора вже […]
Проведу до воріт чародійницю осінь Подякую їй за красу і дари… Облітають листочки з беріз жовтокосих Ті, що пензлем торкнулись її малярі. Ні вітрами, дощами, ранковим туманом Не змінила душу ти щиру мою. Тому з серця, подібного квітці оману Тобі вслід посилаю усмішку свою. Ти лети із птахами, у даль […]
Дерева гуляють в зеленому гаю. Туман оксамитовий їх обіймає. Серпом сіда сонце, з теплом своїм гасне. За лісом ховає обличечко ясне. У місячнім сяйві застигли всi мрiї. Від білого місяця й нічка біліє. Мов вершник, у далеч вона пролітає. Тремтить срібло місяця над небокраєм. Нічний […]
Місяць глядить у замерзле віконце, Кидає іскри на шибки квітчасті. Ніч у вікно, як прозоре суконце, Лізе морозна, зимова i ясна, Свіжістю вабить зимового шума, Світиться місяць – цей серп золотистий, Наче замріявсь і щось там він дума Про зорі далекі, про далі імлисті… Аж ось різнобарвний і ранок крадеться […]
Мечтательных мест украшенье – маслинаЦветет под горой в изумрудной долине,А даль -словно море; вся в пышном уборе,Над нею причудливых тучек узоры. Гляжу на красу, неподвижны ресницы:Роса на траве то дрожит, то лучится,Долина рекою блестит, как фольгою,Просторы небес полыхают зарею. Плодов ароматных вкус незабвваем!А нежная иволга слух услаждает:Волшебная песня все звонче, […]
Закат загадочно алеет,С долины тёплый ветер веет,Степные яркие костры,И хороводы мошкары!Подковой тонкой золотоюСияет месяц над землёю,Росою светят лепестки,Как фосфорные огоньки.Вон равномерными кругамиКружатся птицы над домами,Темнеет синий небосклон,И мгла ползет со всех сторон.
Краса України – то струмки і джерела. То озера і ріки, поля і сади. То квіти пахучі, то грайлива веселка То криниці глибокої ключ льодяний. Краса України – то у лузі лелека, Що господарем ходить по рідній землі. То верби плакучі, що розкинули віти Вздовж нестримних річок і крутих […]
ВІДСПІВАЛО ЛІТО ВЖЕ Відспівало літо вже Цвіркунів піснями Відбриніло росами, Сонцем відпекло. І гуділо літо нам Бджолами, джмелями, Одягалось весело, Радісним було. Танцювало літо нам Рясними дощами, І лунали оплески Гроз і громовиць. І вклонялось літо нам Житніми полями, Осявало сцену їм Мереживо блискавиць. Подаровані всі квіти Зірковим артистам, Скошені […]
Вечір опустився. Небо зеленіє, І густі тумани простяглись в степах. Я іду в долину, в серцi є надiя, Я такий щасливий, наче вільний птах. Я гадаю думку про життя щасливе; Де б мені сьогодні знов заночувать? На зеленім небі хмари, наче […]
Вот и окончилось лето… А с ним и теплые дни… Но, может, ещё не поздно, И возвратятся они?! Ведь осень тоже не плохо?! Чем завинила она? Тем, что подуло прохладой?! Или, все близко зима?! Нет… наша осень прекрасна! Она – “золотая пора”. Природа в ярких красках, И собран весь урожай! […]
Я вишиваю нитками безсоння цнотливий ранок знову, наче вперше. Хоч місяць мандрів небом не завершив і краплі ночі ще на підвіконні. У голку засиляю перший промінь – хрупкИй, сором’язливий і тендітний. В чеканні чуда у порі досвітній стоять ліси, сумні і нерухомі. Рожеву нитку покладу на обрій, осоння ясно […]