ОНИ ТАНЦЕВАЛИ Они танцевали и сумрак барака Был весь освещен их желанием жить. Они танцевали, уставши от страха, Под крики сирен между стонами «пить». Последний рассвет, он уже на пороге, А смерть запустила обратный отсчет. Но танец сейчас у бессмертья в залоге И даже палач им не […]
Сюжетні, драматургічні вірші
146 posts
Король сидів на троні, та сум в його очах. І в мене на пероні завжди на серці страх. На голові корона, але в душі діра. Я теж в нічнім вагоні щораз шепчу «пора!» Зніма король корону, сідає на коня. Сумна щоразу з дому знов повертаюсь я. Перед великим містом зліз […]
Хронометру в стекле доверил время, Пескам Израиля ты даровал покой. Матросской тишине – Сиона бремя, Себя отдал мечте – Бегущей за волной От властных кабинетов, тюрем, потных рук, От сладких баловней советской мысли, Начертан был твоей рукой защитный круг В котором сны и чувства не прокисли. Поэзия Московских ресторанов, […]
Доля моя,доля. Де ж ти поділась І чому ти мене не забрала І чого ти мене покинула на землі Ну ти нещаслива доля Горе перетнула І ночей не бачила І ночей засвітила Ця доля мене незлюбила. Ця доля мені недала горя. Чому ця доля мені недала просто померти.Чому,чому,ні! Я ці […]
1. Тень крыльев, будто ночь, покрыла крыши, Вернулся Бэтмэн – крик со всех сторон, Но не был то визит летучей мыши, Над городом как смерч парил дракон. 2 Толпа зевак, увидев в небе змея- Галопом разбежалась по лесам, И только детвора, слегка робея, Все взгляды устремила к небесам. 3 Дракон […]
Граф – Я вас не ждал, но коль пришли, садитесь, Прошу отужинать чем Бог послал Давайте кушайте, не торопитесь, Не гонят вас, хотя не некто звал. Беседовать разумней, всё же, сытым. Голодный человек, по сути, зол. Простите, что встречаю вас небритым И у лакея порванный камзол. Народ. – […]
(уривок з недописаного роману) Чатують з схованих шпарин, в голодних свідках очі, Та мислиш ти: «Свої діяння в тиші схоронив», Вчинивши ж підле зло, під злим покровом ночі, Ти сам не знав, а таїну розкрив. І Зоріла ніч в вогких травневих шатах, У хвилях сяйва місячних блукань, І в цім […]
Так прийнято, знаю, рахуючи хвилі, тримаючи міцно штурвал, На реях вітрила зв’язавши на бурю, зустріти дев’ятий вал. Я чув та не бачив, як небо здригалось і зорі зривав Саваот, Як біля лінкору мого капітана, колоною впав кашалот. В хвості плавниками здіймаючи хвилі, ударив на вистріл гармат, І небо над нами […]
Схилившись над трупом убитої лані, Білують добичу мисливці захланні, А сонце в тумані сполоханих хмар, Серпанком встеляє кровавий пожар. Ніяк не втекти від русинської длані, Лезо у ножни ховають погани, А озеро міниться матовим блиском, Мов таця із срібла, схвильоване диском. Свічадо відкрило їх лиця понурі, Із ловів вертають накинувши […]
Він безликий Тезей і сказати йому більше нічого. Рвуть з безодні голодною люттю важкої стопи, Що на грузному схилі їх черепа; бивнями й хоботом, Чорним поглядом ярості в тучах являлись слони. В дикім буйстві атраменту неба, дрижанні небесному, Одержимі безумством. Пилюкою хмарився біг, Легіон знавіснілого серця – природньо-тілесного, Був знищений […]
Сон Втомлена жінка з роботи прийшла, Купу паперів принесла додому. В дзеркало глянула : «Боже, страшна, Зблідла і згорбилась я від утоми… Більше не маю краплиночки сил— Ще ж не займалась сім»єю…»– День заважкий, мов травинку косив, Втома душила змією… Сіла на кухні вона за столом Дух перевести—й за справи. […]
Зозулька Закувала зозуля ,а в мене затиснулось серце, У душі перетнулись і відчай, і гордість ,і страх, Бо на мене дивились два милих блакитних озерця І читали неспокій в моїх зволожнілих очах… «Ти почула, мамусю, як щойно зозулька кувала? Певно, знову яєчко в гніздо підкидала чуже… Хіба може так бути, […]
«Мамо, розкажи мені про квітку,– Доня на колінця заповзла… Про оту, що бачать усі дітки— Я ж її побачить не змогла… Кажуть, пелюстки її червоні, А червоний колір—то любов… Я ж її тримала у долоні— Заболіло—і з»явилась кров… Дітки сердились: «Ну як же ти не бачиш?! Твоя кров така ж […]
Мені тебе не шкода, я терпляче Дивлюсь, як з піснею заходиш у трамвай. А ззаду хлопчик дуже-дуже плаче, А ти йому : « Не ревай, а співай!» Висмикуєш розірвану кофтинку, За руки шарпаєш, даючи відкоша, А грошей просиш : «Л-ю-д-и, на ди-тин-ку…»– Болить моя знівечена душа. А те дитятко плаче,не […]
вона ніколи не їла яблук до спаса хоч і дітей не ховала своїх бо не народжувала вона вигляділа мою маму поки її мати гляділа колгоспних курчат а батько працював на благо заводу і згодом забавляла мене час від часу вона читала писаніє казала шо дівчатка родяться до миру і тлумачила […]
Йде втомлено, зігнувшись, літня жінка. Вдивляючись в туман, мов крізь літа. Гортаючи життя свого сторінки, Кудись спішить. А навкруги – сльота. На білі коси напнута хустинка, Вкриває плечі паморозь густа. Хитається від вітру, мов билинка. І лиш шепочуть щось її вуста. Дозволь спитати, з ким ти розмовляєш? Кому […]
Різдво душі Різдво душі, я жду твою обнову, Складаю руки й вірю в чудеса, Коли зоря засяє загадково Й навкруг озветься тишею краса. Переберу минуле, мов намисто, Просію щось за винятком чогось, Згорну умить з душі усе геть чисто, Що обернулось тінню й не збулось. І пригорнусь […]
Стоїть Кассандра біля муру і дивиться у неба далину, до сонця руки простягає, незрячі очі дивляться в пітьму. Біля високих башт з муром віщує, за долю Трої серденько болить, видіння у пітьмі летять яскраві і небезпеку бачить вмить. “Данайців бійтесь, що дар носять, приймать не слід дарунки ворогів, з ворогом […]