Верлібр
858 posts
Плямистий сон – Фарбований вохрою: Там хижка на березі Ерідану З очеретяною стріхою: Трохи сопілок і трохи човнів, Трохи солі – в торбині, де схований світ Моїх вигадок. А вода все так само прозора – Що вчора, що завтра, І береги журавлині Так само карбують тінь Німого апостола березня. Трохи […]
Поема про людей без обличчь – Її пишуть на сторінках кам’яних книг Знаками, що нагадують сліди черепах На піску річки, назва якої табу Для людей-пічкурів, для народу човнів* – Тесаних з кривого замшілого дерева**, Що не цвіло ніколи білими квітами, Навіть весною світу сього зеленого, Світу здивованого і очманілого, Що […]
