Жінка – Богом створена пісня Ти – Жінка, Богом створена пісня, Ти – Жінка, перлина з небесних глибин. Твоєю любов’ю квітчаються діти, Осяяні миром у шлюбі святім! В тобі стільки прикрас, стільки світла-любові!.. І тільки відкрий своє серце життю! Впізнавай, наставляй, утішай, зігрівай… Твоє серце квітуче – призначене роду. Освячуй, […]
Як швидко липнем до щастя? Як швидко липнем до щастя, До благ, насолод, подарунків? Шукаємо втіхи… чи вдасться Побачити Руку в стосунках? …за все всім потрібна подяка, А по-перше Всевишньому Богу! Якщо ти віддав серця-радість, Він знову пришле допомогу. А коли ж щастя-радість – в гордині І погони собі зодягаєм […]
Ну вот и все, пришла пора прощаться, Я покидаю свой уютный дом. Устал я вечно по земле скитаться, Где мой скафандр? Пора на космодром. Имеет зрелость право на безумство, В полет к звезде пока еще не стар. Вы скажите, что это безрассудство, Но разве безрассуден был Икар? Так […]
Ще треті півні не співали, на битву вийшли козаки, джерельною водою вмились, оділи білі сорочки. На сході заграва жевріє, вогні на заході горять, холодний вітер з поля віє, знамена сині тріпотять. Роса накрила все довкола рясними чистими слізьми; Тепер буде кривава битва: не знають жалю козаки. Всі, як один, хоробрі, […]
Нелюблячий коханий всю правду приховав. Хто зараз не кохає, ніколи не кохав. Хто зараз не втікає, ніколи не втече. Тебе від невзаємності вже серденько пече. Ти шукала в брехні філософські слова. Варто знищити те, чого нема. Адже від правди не втекти все одно. Він для тебе єдиний, ти для нього […]
У мене все чудово, справді, за винятком одного: Я покохала охоронця, не знала, що чужого. Образа й гнів – це почуття, які слід приховати. Про них впродовж всього життя старатимусь мовчати. Ні слова я не вимовлю з коханим на прощання. Слова в такому випадку загострюють мовчання, Що палко так обожнює […]
Мама вже вдома, сумує дочка. Рожевою щокою сльоза потекла. – Чому ти плачеш? – мама спитала. Дочка у відповідь щось набрехала. Не хоче зізнатись дитина її, Що хлопця кохала, а він її – ні, Що хлопця любила, а він не любив, До себе додому іншу водив. Той хлопець для двох […]
Я вижену з свідомості ненависну тривогу, Прислухавшись до серця, знайду близьку дорогу. А крила часом зраджують – безпечніше йти пішки, Розійшлися нарізно наші дві доріжки. Розійшлися нарізно наші дві дороги. Ще відчутні наслідки недавньої тривоги. Хто має трохи досвіду – може запевняти, Що не можна хлопчикам долю довіряти. Вірте у […]
Почувши сумну розповідь, пораду мама дала, Щоб мила її донечка сльозу не проливала: «Завжди керуйся розумом, що обіцяє знов, Ти будеш геніальною, як знищиш цю любов. А серце стане радісне, не плакатиме тихо. Зруйнуй своє кохання, яке принесло лихо. Убий без зойку совісті прокляте почуття, Яке тебе виснажує, катуючи щодня. […]
А біль твій меж чітких не має, Всі простори думок займає, Що червоніють у вині, Яке ти п’єш на самоті, Аби розвіять гнів і тугу, Які примножують напругу. В ній злом палає гнів кохання, Яке пророчить катування. Придумай світ без слів «кохати». Там не потрібно проклинати. Придумай світ, де всіх […]
У моїй душі є місто, Почуттям назвала. Довіряла я знайомій, а тебе кохала. Але нічка, ніби ковдра, місто все накрила. І дала вона вам щастя, а мене убила. І дала вона вам радість, місто я прокляла. Довіряла я знайомій, а тебе кохала. -Та хіба містечко винне?! – хтось мене осудить. […]
І всі в Дусі ми Переможемо!* Шукаєм красот, чуда, дива… Озернись на дубрави, луги! Це все наша, Свята Україна! І наш намір про неї – благий. Він не той, що всі соки вичавить… І не той, що підніжку підставить… Він про те як в біді вистоять… Як в усьому Бога […]
Стояла край дороги приваблива криниця. Я випила із неї солодкої водиці. Не знала, що жорстоко вода того карає, Хто п’є не сумніваючись, хоч дозволу не має. Кохаючи, забула, куди й по що ходила. Як глянула в криницю, то розсуд утопила. Без розсуду людині завжди складніше жити. Без нього, як без […]
На вулиці зустріла одного свого друга: «В житті моїм, шановний, настала чорна смуга. А смуги дві існують, їх кожен розрізняє. Ні чорну, ані білу ніхто не обирає. Біда живе для того, щоб кожен міг здійснити Свою чарівну мрію – на краще світ змінити. Я теж здійсню цю мрію, пораду дам […]
Коханий зник. Звернусь до детектива. А він досвідчений, ще й не таких шукав, Знайде, хоч слід у серці змила злива, А інших він слідів не залишав. Важка буде робота детектива, Та він досвідчений, коханого знайде. Не скаже той:”Привітики, єдина!” Натомість він до іншої піде. Тоді я знов звернусь до детектива […]
Пробираюся крізь хащі думки. Як тут туманно! Можливо, мені кохати ще рано. Можливо, стосунки рятувати вже пізно. Невдовзі втратиш доступ до мене залізно. Та зараз у серці зависла програма. Ти виграв війну, та я теж не програла! Твоя перемога – це не мо́я поразка. Не завойовуй мене, ну будь ласка. […]
Плаче Незабудка. Холодно в кімнаті. Важко Незабудці, бо не може спати. Зірвана жорстоко, крики не почуті. Це якась помилка! Так не може бути! Зв’язана преміцно, стогне у неволі. Скільки ще помилок їй допустить доля? Шлях до твого серця їй знайти не вдасться. З двох вона єдина, хто бажає щастя. Що […]
«Жінок багато, а для мене ти єдина, Кохана, ніжна, чиста, як дитина! Enigma, miafina, таємниця! Кохання – скарб, а серце – то скарбниця», – Ти стверджував. Я вірила. Наївна! Ти принцип мій, тобі я була вірна. Ти мій закон, тебе дотримувалась строго. Хто ж знав, недовгою буде дорога! Твоя коханка […]