До Бога вознесу свою надію, Полину в простір зоряних пісень… Нічого доброго без Бога я не вдію, І навіть чорним стане світлий день! Але іще гіркіше я заплачу, І змовкнуть назавжди мої вуста, Коли в твоїх очах я не побачу Улюбленого Господа Христа
Строї осінні жовтизною вже відмічають ліс і парк, лиш подих вітру пролітає та розпочнеться листопад. Торкнеться лист куща, злітає і вже донизу пролетить, дорогою неначе він співає і тихо-тихо шарудить. Шурхоче тихо так і ніжно, оспівуючи осені красу, день сонячний чарівний, та вечорину скоро ждуть. Незвично рано […]
Время для ветров и листопада, вдруг пролетающих снегов, это ноябрь с тобою рядом и его время наступило вновь. Деревья кронами шатают, пустые ветки без листов, ещё последние роняют, последний бросили покров. Летит листом последним время, и не кончаются шаги, кутает в плед душу и тело, и кружки с […]
Він знову прозвучить весною, як черемшина зацвіте, і заквітчається наче дівчина, не в горі, а у радості прийде. Розквітне знову цвіт розлуки, але для радості прибуде час, як зацвіте у горах черемшина, він буде в пісні серед нас. І не шукай червону руту, бо у душі вона цвіте, […]
Доброй ночи, сладких снов, на уме в кота – любовь, он ромашечку возьмёт, лепестки считать начнёт. Может любит кошка – раз, поцелует – это два, а куда-то отправлять, пусть кого-то и опять. Не ходить теперь к гадалке, но слегка ромашку жалко, погадает котик вновь и гадает на любовь. […]
Стоїть Кассандра біля муру і дивиться у неба далину, до сонця руки простягає, незрячі очі дивляться в пітьму. Біля високих башт з муром віщує, за долю Трої серденько болить, видіння у пітьмі летять яскраві і небезпеку бачить вмить. “Данайців бійтесь, що дар носять, приймать не слід дарунки ворогів, з ворогом […]
Уже снежинки пролетают, сияя в свете фонаря, и ветер огонёк шатает, танцует он для нас не зря. Чудесны вечера в округе, где пролетал снежинок рой, мы будем помнить друг о друге, а пожелаем радость и покой. Зима недаром укрывает леса покровом снежным и поля, она и чувства укрывает, […]
Благословила осінь падолистом, жовтневі дні – з осіннім листом, який поволі з шурхотом злітає і рясно землю укриває. У вербочки – розлогі коси, вже жовті пасма заплелись неначе перша сивина, хитається під вітерцем рясна. Обмежують доріжки килими, та де-де вкриті листом ялинки, неначе прикрашає листопад, як новорічним виглядать. […]
Парк застигає у осінній тузі, барв щемних листопаду час, іще шипшина червоніє, скоро посиплеться на шлях. Синіє небо лазурово-чисте, дерев вершини до неба спішать, жовто-зелений лист в берези, а клену став вже відлітать. Жовтіє пасмами берізка, чи листям пожовтіла вся? Сонячні тіні – тонкі й ніжні, лист клену […]
Осень с кошечкой играет, упавшим листиком шуршит, а солнце лучик посылает и согревает кошку вмиг. Уже полуденное солнце чуть движется и тени в тон, двигаются по земле чуть ближе и дремлет кошка в пляж-сезон. Сезон ей пляжей под кустами, где тени в солнечный денёк и есть сезон под яблонями, под […]
Падолиста жовті кольори заплуталися в килимку трави, прикраситься зелений килимок, де точка – жовтенький листок. Дерева спорожніли, де лісок, і зеленіють хвойні від голок, потужні вікові дуби гублять коричневі листки. Листковий килим шарудить, у кроні вітерець не спить, веде дорога попри ліс, триває листопаду світ. Трав зеленіли […]
В кружевных облаках девчонки: “Ох!” и “Ах!” “А кого мы тут везём, очень маленький притом?” “Подарили нам братишку и звучит он очень слышно, когда хочет кушать, то должны все слушать. Мама кормит молоком, помогаем мы ей в том: повезём его гулять, а он станет лучше спать. Платьица мы надеваем в […]
“До тіла свої гроші ближче” – сказав Зевес, не наш, а той, у нього дім – за океаном, на Атлантичному був шторм. Колись атланти там гуляли, тепер лиш Посейдона світ, пливуть дельфіни табунами і риб летючих рій. А що ж Зевес? А він чекає, коли для газу будували гін і […]
Цитата: “Захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості” Чим більше в службі тій дубів, тоді буде міцніша оборона, не в них, а в нас, бо іще стрій тут шпигунів, або дубів є тонни. Бува чужий ідіотизм […]
Будиночки гостинні, вони бувають нині, горобчикам, синицям отут до них літать й голосно цвірінчати, і зернята клювати, і на пташиній мові їм вихвалять людей. Якщо не вихваляти, стануть охороняти садочки і городи від всяких шкідників, а їм зерна насипте із насінин великих і соняхом чорненьким птахам бенкетувать. Вони […]
Зібралися душі в скорботному колі, Аби повернути у спомин живих, І ген притулились собі між тополі, Шукаючи правди в дорослих й малих. Мовчать оті душі крізь десятиліття, Тамуючи в цифрах чорнобильський жах, І тільки журливо кружляє між віттям Вкраїнського болю одвічного птах. А дзвони лунають навкруг стоголосо, Здригається кадрами відлік […]
Загорне в темноту пройдешній день Вечірній час з прозорим силуетом, Й таємні звуки приспаних пісень Дощ поєдна з майстерним піруетом. Фантомна ніч. Мов злякані двори. В калюжах сон безжально розчинився. Завмерли в парку мокрі явори, А вітер тихо в гіллі зачаївся. У таїні й мовчазності ночей Сльота пливе штрихами на […]
Від життя ми чекаєм бонусів, Й дивідендів за лет років, Біжимо від шпилястих конусів, Що впиваються в тишу снів. Ведемо діалог за кавою Про події буденно – гучні. Й повсякчас за нудною справою У шухляду лягають дні. Вмить ховаємо душу в сутінки Від байдужих чужих очей, Мрії пестимо ніжно потайки […]