Устроен мир несправедливо наш: За счастье борешься – старанья тщетны, Кого-то любишь – это безответно, Надеешься: твой мир – мираж; Тебя полюбят – ты их плод запретный! Прекрасный, чей-то облик занимает И день, и ночь воображение твоё. О ней поешь влюбленным соловьем, Она тебя за это презирает – Своим вниманьем […]
Прощальный золотистый свет… Аквамариновый закат…. Туда хочу я улететь И спрятаться за облака. Какой цвет счастья моего? – Задал себе вопрос такой. Я думаю, что у него Цвет неба – светло-голубой. Какой цвет у моей любви? – Задал себе вопрос второй. Как сотни солнечных лавин Он мчится – ярко-золотой. Прошу […]
(Поэма) Часть I Проводы В гостиной шум. Все провожают Володю в армию. Друзья со смехом парню подливают: счастливой будь, военная стезя! Влюблённо смотрит Вероника на Вову – Богом сужен ей. Склонилась нежной повиликой к плечу: “вот страж души моей!..” Последний у влюблённых вечер, потом ей остаётся ждать. Володя гладит её […]
Настала ніч – і скрізь червоно. Місяць жевріє, хмарки небо вкрили. Сутінки скрізь простяглися чудово. Тіні тремтять i шумлять вiтра крила. І де-не-де в хмарках полисне Блискавка раптом – небесная кара. Темінь тканиною чорною висне. Небо нічне пломеніє все жаром. Садок чудовиськом чорніє З нiчкою мiсяць кружляє у вальсi, […]
О, оксамитнеє море нічне, Яке ж ти сріблясте, прекрасне! Чаруєш мене, ти зі мною сумне. За лоном твоїм спить вже сонечко ясне. Пітьмою все море навкруг залило, Ось місяць вже встав – і проміння, Як стежка, лягло і повільно пливло, На березі золотом сяє каміння. О море Азовське, о море […]
Настав літній вечір; дзижчать комарі Все жалять, і жалять, і жалять. І навіть вітрець не гуде в димарі, А я в тишині комарів б’ю без жалю. Над полем і місяць рожевий он сходить; Він ллє на хмариночки сяйво своє І колесом котиться по небозводу, І жовтим промінням хмаринки він б’є. […]
По блискучій вже покрівлі Сонце тихо покотилось І за сосни мовчазливі Заховало личко миле. І небесне синє сито Золотистою мукою Майже все уже набите. Впала зірка за горою, Капають яскраві зорі В синє море, Капають в безодню чорну, За безмовну Кучеряву сонну липу… Місяць світить. Видно, як синіє скрізь Небо […]
Я мріяв про новий велосипед, І от мені велосипед купили, Тепер мені вже хочеться мопед – На мене діють якісь дивні сили, Які не в змозі я без Бога погасить, Але як тільки помолюсь – стає вже легше! Як важко нам без Бога в світі жить – Я зрозумів це, […]
Щука і карась. Людина шукає, де краще, Де глибше, плаває риба. Так бУло і буде завше, У цьому є правди скиба. В ставку, за селом, край дороги, Де чиста студена вода, Де влітку мочили всі ноги, Де коси купала верба, На самому дні, десь глибоко, Життя вирувало […]
Десь зникли рими, думки заснули, І перестали кувать зозулі. У гаю тиша запанувала, І голосисте літо злякала. Вже горобина вдягла намисто, Стрічає осінь урочисто. А літо палить ще голі спини, Хоч вечори вже прийшли осінні. Вже новий ранець стоїть в кімнаті, Прощальна подорож на самокаті. Минула вчора вже […]
Авторська пісня Ми собі лежимо під ромашками, Найщасливіші із бійців, Я з Дніпра, командир наш з-під Жашкова, А механік-водій з Чернівців. І не снилось нам, не гадали ми, І не чули, бодай навіть дзвін, Що домова є між генералами Ворогуючих різних сторін! Поле в липні гуде, наче пасіка, Галасують пташки […]
Качелі в парку вітерець гойда, Висять над містом хмари, як гардини… Нічого справжнього на світі вже нема, За винятком лиш посмішки дитини! Всі прагнуть безтурботного життя: Прогулянки, вечірки, фестивалі, Грішми вимірюються “щирі” почуття І оплески рясні в сесійній залі! Лунає музика з підвального бістрО, Ніхто і не почує твого крику, […]
А за вікном лунае все тонкіше Зграй журавлиних безвідрадний гук… Яке ще щастя може бути більше, Ніж відчувати ніжний дотик твоїх рук!
Авторська пісня Ой, не вихоплюй ручки білі, Не відвертай ласкаві очі, Невже пропащі мої мрії І марні ці безсонні ночі? Візьму тебе за рученята, Пригорну стан твій полохливий, Нехай засяють оченята, А губки скажуть: « Милий… Милий…». Цього не буде, світ ласкавий! Цього не буде, грім небесний! Твому я серцю […]
Давайте будем рідних цінувати І думать, що говорим наперед, Щоб потім собі лікті не кусати, Шукаючи знайомий силует! Адже наш егоїзм і принциповість Краде у них безжалісно роки, І у словах постійна гарячковість, І злі неконтрольовані думки… Все може рідним горе спричинити – І принесуть вітри жахливу вість! І як […]
Проведу до воріт чародійницю осінь Подякую їй за красу і дари… Облітають листочки з беріз жовтокосих Ті, що пензлем торкнулись її малярі. Ні вітрами, дощами, ранковим туманом Не змінила душу ти щиру мою. Тому з серця, подібного квітці оману Тобі вслід посилаю усмішку свою. Ти лети із птахами, у даль […]
Лежала троянда на білім снігу… Серце розбите морозом скувало Берегла пелюстка застиглу сльозу Як іній на сонці вона вигравала. А до життя ж мала сильну жагу Серед квітів, як панна пишалась. Чекала і долю щасливу таку ж Красою своєю всім око втішала. Не відчувала троянда біди… Кольором щастя душа її […]
Не припиняє, все тече, тече, Та тисне, що дихать несила, Косу розплела і на моє плече Ти голову зараз схилила. Темно надворі і дощ за вікном, А вітер зриває вітрила, Не можна летіти і перед сном Склала свої ти вже крила. Тож хай буде дощ, хай із неба […]