-На дощ(ще з порога Мовив кум Данило) Крутять сильно ноги (Терпіти-несила!)… * * * -Ніде,куме,дощ не лився (Ваш прогноз не збувся). -Я випадково помилився- В жінчині чоботи взувся!І
дощ
31 posts
(уривок з недописаного роману) Чатують з схованих шпарин, в голодних свідках очі, Та мислиш ти: «Свої діяння в тиші схоронив», Вчинивши ж підле зло, під злим покровом ночі, Ти сам не знав, а таїну розкрив. І Зоріла ніч в вогких травневих шатах, У хвилях сяйва місячних блукань, І в цім […]
Перегорнув сторінку партитури, Змахнув рукою травень-диригент. Десь вдалині озвались тихо струни, Акордами озвалися громи. По зелених клавішах саду Вдарять краплі дощу, залуна В надвечір’ї весни увертюра Літніх днів урочиста, ясна. Вдарять краплі дощу на стакато І озветься мелодія-трель. Дощ заграє по клавішах саду, Розіллються пасажі й струмки. Пахне вечір грозою […]
Жіночі примхи – це погода, чи зветься торт отак смачний, бо стала сніжною погода: летить із неба сніг дрібний. Після днів сонячних весняних злетілись хмари полонить і усе небо застеляли, наче збирались дощик лить. Але не дощ з сірої хмари – вранці засніжені дахи і припорошені бульвари, і […]
Серед дощів шукаємо розради і вона краплею прозорою пливе, щоб розцвіла весна і разом із нею світ навколо зацвіте. Дощ мочить зораний городчик, береза стала і город охороня, з юного листя полетіла крапля, наче котилася сльоза. Краплини полетіли з бруньок вишні, яка ще не цвіла, і запах аличі […]
За вікном хиталися гілки і гойдалися на них квітки, а дощ рясний їх поливав і краплями великими кидав. Якщо у травні рясно йдуть дощі, з плодами виростуть кущі, із урожаєм визріють поля, багатою буде земля. Лий, дощику, але переставай, а урожай майбутній не змивай, вмивай сади й поля, […]
Ой, у небі хмари низенько засіли, а чи дощем рясним пролитись хотіли? Ішли хмари низько, за гору вчепились, ураз дощем рясно на землю полились. Дощику із неба, рясно проливайся, хоч в ярах – замети, але розливайся, задзюрчить в потічку швидкая вода, буде бігти річка, а дощик співа. Заспіває […]
Зимове місто дощ вмиває, краплинами по склу стікає і парасолі чорно-білі йдуть, свіжість дощу несуть. Стікають краплі в унісон, неначе бачать дивний сон, наче туманна далина, що проглядається з вікна. У щільних корках мерехтить вечірнє місто, що спішить, перемикаються і блимають вогні, то світлофорів кольорові ліхтарі. З […]
Дождь стучит, седой холодный дождь И ты идешь, и вновь тебя проймает дрожь И в сердце тяжелые капли стучат И нежно из луж только звезды глядят. Только в лужах огоньки глаз горят И на их мотыльки легко летят. Да только твой мотылек смотрит на дождь Она смотрит в окно любит […]
Как холодны, мокры простые дождевые капли Спускаясь с неба. Не легкий их путь А ночь окутала туманом все дороги Идешь вперед во тьму и знаешь, что нельзя свернуть Промозглая погода: сырость, слякоть И ветер пронзает до костей Как будто свет мерцает вдалеке усталость И хочется залезть скорей в постель. А […]
Ми пам’ять втопимо в дощах, чекаючи проміння літа чи, може, подарунку звідти — відлуння теплоти хоча б. Потонуть у гіркій іржі будинки наші, наче кволі, натомлені в безкраїм морі, старі поважні кораблі. Тоді, лишившись сам на сам із хвилями брудної люті, між водяної каламуті ми пам’ять віддамо дощам. Богдан Ковальчук. […]
За окошком – тёплый дождь, что не переставая льёт, обильно полита земля, на окнах – капель пелена. Шатаются под струями каштаны, колючие плоды созреют рано, с листов фигурных падает вода и медленны автомобилей “поезда.” Рассеется вода в ёлках и туях, с грозою мощный ветер дует, очерчен бархатцев на клумбе ряд, […]
Через дощ, серед туману самотня дівчина іде, а може дощ – їй буде пара, а може дощ з нею буде? З дощем – самотність наодинці, серед людей самотність буває, із парасолею там кожен інший, ніби в юрбі, але самотнім йде. Вона ступає крізь дощі і мряку, а краплі […]