“Він був кмітливий, любив вчитися і не соромився звертатися за порадою до нижчих, саме тому його і назвали Просвітленим.” (Конфуцій “Лунь Юй” 5.15) Шалений вітер хитав […]
конфуціанство
30 posts
«У жителів півдня є приказка: Хто немає постійності, Той не може стати Навіть шаманом і лікарем! Чудово сказано!» (Конфуцій) Було так темно, Така чорнота панувала […]
«Мені щастить. Люди обов’язково дізнаються про кожну з моїх помилок.» (Конфуцій) Якось вчитель З кількома своїми учнями (Не з юрбою шанувальників, І не з кількома невігласами) Блукав […]
«Народ можна примусити до послуху, Але примусити його до знань неможливо.» (Конфуцій) Вони мандрували Нескінченною дорогою (Від царства до царства – Тільки […]
«Якими чарівними Стають звуки мелодії, Коли її початок Виконує майстер Чжоу, А кінець завершує Пісня «Крики чайки». (Конфуцій) Коли вчителя підкосила хвороба І лежав він нерухомо на […]
«У давнину вчились Щоб поліпшити себе. Нині вчаться, Щоб сподобатись іншим.» (Конфуцій) Весною теплою та лагідною, Коли зацвіла вишня, І в Піднебесній на […]
«Ти полюбляєш давати оцінку людям. Який ти, напевно, досконалий, Ці! А в мене для цих справ Немає часу.» (Конфуцій) Вчитель з найкращими учнями, […]
«Серце втомилось – не можу пізнавати, Уста зімкнулись – не можу говорити.» (Чжуан Цзи) Завітала весна в царство Лу. Бубнявіли […]
«Що це була за людина? Чому при зустрічі з ним, учителю, Так змінилося Ваше обличчя, зблідло, І цілий день Ви не могли прийти до тями?» […]
«Немає нічого краще спокою, Немає нічого кращого порожнечі. У порожнечі знаходиш своє житло…» (Ле Цзи) Коли весна стала минулою І всі – навіть птахи – […]
«Рух тіла породжує не форму, а тінь. Рух звуку породжує не звук, а луну, Рух небуття породжує не небуття, а буття.» (Ле Цзи) Якось вчитель Кун […]
