Я встану рано, на світанку, Пройдуся полем по росі, Послухаю спів жайворонка в небі, Побачу рідної землі красу. Піду у гай, де соловей щебече, Вдихаючи на повні груди. Стрічатиму біля потічка сонце Й відчую пробудження природи. І кожен кущик до мене озветься, Кожна травинка з ранком привітає. У […]
Літо
21 posts
Літо пахне твоєю любов’ю. Ти мені її подарував. Я запитую: що буде далі зі мною? Погляд твій мене зачарував. Твої руки мене обіймають, Доторкаючись аж до душі. Очі в очі. І я поцілунок спіймаю. Ми з тобою уже на межі. Тихий шепіт. Вогонь поміж нами. А за вікнами дощ шелестить. […]
Вже сонце втікає світити На іншому боці планети. Що літу вдалося зростити — втрапляє в осінні тенета. А ранки тепер прохолодні, хоча ще доволі комфортно. Трапляється, примхи погодні історії пишуть курортні. Ще декілька днів та вже осінь, чекає в кутку парасолька. На зміну смачним абрикосам — терпкі мандаринові дольки. Майбутнього […]
Танцює літо, як в останній раз, Малює фарбами, котрі зостались. Йому сьогодні до вподоби джаз, Його думки у музиці сховались. Доріжки скверу кличуть вдалечінь, Заманюють в комфортну прохолоду. Птахи пірнають в неба височінь, Шукаючи нову собі пригоду. Очікує на станції трамвай, Маршрут його веде в печальну осінь. Квиточок міцно у […]
Чарівне літо зустрічаю, В небесне море я пірну І сонце піснею вітаю. Вночі я місяця гукну. А запах лип п’янить, чарує… В цей світ я перший крок зроблю. Чарівне літо подарує Цю зустріч. Посмішку твою. Чарівне літо… Так, я мрію І вірю: будемо разом. Надії промінь душу гріє. Це ж […]
Ой, літо, моє літечко, веселая пора, була неначе ситечко для променів хмара. Шукали там віконечка, щоб із небес сіять, знайшли і вже надходила проміння благодать. Після дощів зігрілися дерева і трава, чекає красне літечко, плодам зріти пора. А ще вони вже білії запрошують у сад і сяє […]
Солодке літо. Ніжне літо. Медове, тепле, дощове… Яскраве. Вдягнене у квіти. Легке. Нестримне. І живе. Бузкове літо. Волошкове. Бджолиних сповнене пісень. І запах вітру – світанковий… Новий запалюється день. Безмежне, тихе, загадкове І пурпурово-золоте. А небо – ніжно-бірюзове. І липа буйно так цвіте. Коханням сповнене. І цвітом. Я силует твій […]
Це літо дійсно незбагненне – Тепло і радість. І любов. Все змінюється так шалено, Та згадую тебе я знов. Багаття запах. Терпкий. Гіркий. Солодко-м’ятний запах трав. З нічного неба впала зірка… Хочу, щоб ти мене згадав. А голос твій… Такий чарівний! І найпохмурішого дня Або вночі, як місяць срібний – […]
Літній дощ… І ніжна прохолода Напуває землю до глибин. Так п’янить ця свіжість і свобода. Простягається небес ультрамарин. Теплий дощ… Він піснею чарує, Барабанить, в кронах шелестить. Хай весь світ мелодію цю чує І хай час зупиниться в цю мить. Кавою зігрію себе вранці, Спокою радітиму в цей час. Під […]
За п’ятнадцять – осінь. Новий шлях. Виважена сонцем прохолода. Павутиння носить по полях Ще серпнева, літня, дика врода. ⠀ За п’ятнадцять днів піде у вир Мандрівний та справджений часопис. Емоційний мій орієнтир. Доданий до відчуттів живопис. ⠀ Ще можливо вискочити в вагон І валізу спогадів зібрати. Ще п’ятнадцять днів в […]
Надходить вранішнє натхнення, Як сонце сходить понад морем, І забуваються страждання, І забувається все горе. Гарячий диск в воді купає Своє рожевеє проміння, Здається все навколо раєм, Радіють всі живі створіння. Рожевий диск рясного сонця Засяяв знов на небосхилі, Почався день, а із віконця Видніє море ген на милі.
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/tse-tilky-kyyiv-lypen-myti/ Лісовий чаклун чаклує, візерунок намалює, а тоді творить для нас, коли літечка вже час. Міцна сітка ледь бринить, кола, кола, й кола мить, а дві нитки – вартові, щоб відчути, що в вікні. А у тому у вікні видно бліки чарівні, вир промінчиків не згас, бути […]
Матінко, матусю, ось вже й тепле літо! Мальви кольорові заплітають тин. Зрошені росою, зорями сповиті, Лагідно зігріті сонцем золотим. Тягнуться все вгору, мов тебе шукають! А ти десь мандруєш в неземних світах! Не прилинеш більше, та вони не знають! Може лише прийдеш у бентежних снах. Вже цвіте, матусю, матіола рясно! […]
Важкі горіхи падають в траву… Вони – то Серпня головна окраса, І літа домальовує канву Прекрасний день Горіхового Спаса. Панно з горіхів встелена земля, Прощальний килим літа під ногами. Дзвін-благовіст доноситься здаля, Як вість про те, що Бог навіки з нами. Хай зло горіхом котиться від нас, Щоб всі були […]
Руйнуючи всесвіт, курити останню, дим-у віконні рами. Тіло ламає,на дворі 30, мозок мало що тямить. Інколи хочеться не прокидатись або ж навпаки-не спати. Нерви,натягнуті наче струни, передаються у спадок. Не покидаючи свою кімнату, вростаю коріннями в землю. Колись казав ти,що жити хочеться більше,коли все зелено. Не вийти в вікно лиш […]
Котик во поле гулял, котик ягодки искал, земляника зацвела, была ль ягодка спела? За котиком ходят мыши, шелестят в траве и выше, станет Мыш здесь на пенёк, он для ягодок – едок. Пока лето и дожди скоро будут впереди, веет ветер-ветерок, колыхает куст и ствол. Калина ветками […]
Зачепилось око за сухий листок, ще й зелену гілку, де листочків кілька. За стебло зелене, краплі там із неба, одна за одною злетять стороною. Де літній лісочок, а в ньому – грибочок, декілька у лісі: менші там і більші. А ще горобина, конвалія мила і сині дзвіночки, рядком їхні точки. […]
Іще поп’ю липкий квітковий мед, Що з яблука стікатиме на Спаса. І зазирну в глибоке небо, що поет Виспівує з високого Парнасу. Але мені б цю хвильку зупинить. Вона одна, єдина, виняткова. Серпневе сонце так її п’янить В передчутті осінньої обнови. Час, пригальмуй на трішечки… ще мить. Ще дай пірнути […]