Ты ищешь её так мучительно долго, А она за тобой ходит по пятам. Ты хочешь её слишком много, Но не даётся она всем пополам. От неё не получишь лайков. Каждый получает, что не просил И избавиться от её подарков, Никому в жизни не хватит сил. Ты не спрячешься от неё […]
про життя
Летіла зграя ген за небокрай, Журливо вечір крила опустив… Як тільки захворієш, пошукай, Кого ти в своїм серці не простив!
Присіла до столу українська родина, Коли зійшла в небі перша зоря. Облетіла весь світ дивовижна новина: Родилось сьогодні Боже дитя! Позлітались краяни до рідного дому, Як лелеки у своє батьківське гніздо. І спільна молитва стає найціннішою, Коли на поріг ступає Різдво! Лунає коляда, світлицю повнить сміх, Так хочеться […]
Кольоровими вогнями загорілись будинки усі, пахне мандаринами, ялинкою та теплом. Усміхнені мати, татусь, малий брат, бабусі – найрідніші у світі чекають тебе за столом. Сніг хрумтить під ногами, вистеляючи дорогу у світ дитинства, ніжності, ласки й добра. З подарунками повертаєшся знову додому і блищить в очах непомітна самотня сльоза. […]
Авторська пісня Зірки ховають соромливо свої очі, Чи він забув тебе, чи бачити не хоче, Та серце слухає, не рипнуть в сінях двері, А, може, кинутися птицею зі скелі?! І ти запалиш свічку лагідно рукою, І образ плаче чудодійний над тобою, Пречисте світло на лице прекрасне лине, І ти […]
Калина китицю проронить — В снігу одразу не помітиш… Шукай того, хто передзвонить, Коли раптово трубку кинеш! Нехай дме вітер прохолодний — Його очікуй кожну мить! І не тому, що він не гордий, А лиш тому, що дорожить!
Що означає бути щедрим? — Це більш, ніж можеш, віддавати. Що означає бути гордим? — Це менше ніж потрібно брати! Ми намагаємось наївно Під скромність маскувать гординю , Душі злиденну господиню І в своїх мислях найчорніших Її нена́видіти в інших… Чи нам підказує сумління, Що все надмірне — це гординя? […]
Цей потяг – захисник самотніх пілігримів, довжиною у час, сполученням “Початок-Кінець”, відправляється цієї ж миті у напрямку вічність із цілим вагоном змарнілих самотніх сердець. Я чекаю на вихід. Вже на першій закиненій станції. Я втомився від гніву, образ та гнилої війни. але провідник знов протягує чашку із кавою, зі […]
Неначе безсмертні боги пірнали в шалений вогонь, крізь призму мовчання, крізь призму тривоги, крізь призму болю розчавлених скронь та побитих долонь. Атом вгризався у спини, в грудини, в зашарпані крила і залишав сам на сам із тишею. Атом розривав свідомість і невагомість ставала все ближчою. Засурмив третій Ангел, […]
АВТОР: Перед сьвитами усі Порєдкі штурмуют Шось побіліт , дісь підмиют А дісь підмалюют. Тай до хати шось новеньки Хочесі купити , Бо таки шо не кажи Сьвита то є сьвита. Одна жінка також в хаті Файно побілила І до мужа причепилась – Шось би ше купила. Чоловік не мав […]
Море…На хвилі тримаюсь, на небо дивлюсь…Присниться ж! * * * Тут була хата. Тут з друзями грався. І -вже нічого… * * * Не все ще відкрив я в тобі, хоча стільки часу пройшло. * * * А не побіжиш від самого себе. Даремна трата. * * * Повернутися у […]
«Течії життя» Я жив, неначе і не жив Блукав в пітьмі, поміж вечірніх вулиць Когось втрачав, когось любив Чи праведник я, чи безумець? Несло мене по течії життя Та озирнувшись, й нічого згадати І у душі своїй не відчуваю каяття Та за помилки ті, доводиться страждати Ті погляди наповнені жалю Людей, та […]
У ледаря життя все нанівець, Гойдається, як яблуня безплідна… Коли людина поступає, як Творець, Вона стає тоді богоподібна! Навколо неї все буяє, все цвіте, Сріблять сніги чарі́вно її скроні, Нас вабить її серце золоте, І голуби сідають на долоні. А в ледаря фантазії одні, Нічого цінного, як у хліву полова, […]
Не тóго бережись, хто тóбі мстить, — Він ще спроможний визнати провину, А тóго, хто тебе не захистить — Він завжди вінайдé якусь причину! Втрачає гідність сьогочасне людство, Пекельне на чолі його тавро! Нема страшнішого гріха, ніж боягузство, Катастрофічні й наслідки його!
Тихо,вітер кедром легенько хита Тихо,пролітають невпинно літа. Тихо, чути запах зелених смерік, Тихо, так минає і ще один рік. Ніжно, мамин погляд мене обійняв, Ніжно, із портрета мене оглядав. Боляче, стало мені на душі, Боляче, бо ж портрет на гранітній плиті. Тихо,з наступаючим ,мамо, сказав, Тихо, свічку я запалив і […]
Йдуть часи навісні́ і запеклі Неймовірної зради і сліз! Будьте вірні Матері-Церкві, Не схиляйте гóлови вниз! Будуть сосни гойдатись тужливо, Розірвéться небес синій шовк, Врéшті-рéшт стане всім зрозуміло, Хто в кошарі овечка, хто — вовк!
Я цілував твої вуста через волосся, Твого волосся найніжніший водоспад, Я цілував твої вуста, щоб все збулося, Про що ти мріяла, кохана, мить назад! Ще твої руки були не зігріті, І ще був час прокинутись від сну, Це було так, як перший раз у світі, Я цілував! Я цілував! Твою […]
Які щасливі ми, що нам везуть пани Все «найцінніше» і «святе» з Європи! А ми, наче тубільці-дикуни, Не бачимо омани і жадоби! Які щасливі і наївні ми! А, може, ні? А, може, навпаки? Самі ми прагнемо, щоб «гості» нас дурили, Плекаємо плюгавії думки, Щоб губи нам солодким помастили. Відстоюємо збочинців […]