Живем, здається, по Шекспіру:
На сцені світу граєм роль…
Слова приймаємо на віру,
Не взявши дійсність під контроль…
Врослися маски вже в обличчя
І спить запилена душа…
Таврує розум нам сторіччя
І шрами вміло прикраша…
Снуєм в ілюзії свободи,
Де інші думають за нас…
Пливем за течією моди
І на дрібниці гаєм час…
Втрачаєм все людське і щире,
Лякаєм пусткою сердець…
І на словах всі прагнем миру,
Та на словах цих і кінець…
В великій грі на сцені світу
Ми – лиш юрба біля воріт…
Як далі будем мовчки тліти,
Нас проковтне безжальний світ…
Думок на тему “Живем, здається, по Шекспіру…”
Саме так! Життя – це театр. Особливо нинішнє….. Сьогодні чисто шекспірівська грама на сцені життя…