Торкнися до губ… до волосся…до тіла та серця.
Звільнися від сумнівів. Очі твої, як озерця.
В них душу твою та своє відображення бачу.
Я хочу усе відчувати…Долоню гарячу
свою поклади обережно сюди. Чуєш? Б’ється.
Все дужче і дужче.Одвічна мелодія серця.
Рукою по клавішах тіла, так ніжно…піано…
Від дотиків, що ледь відчутні так солодко й п’яно.
І так, ніби вперше, ця музика граючи вкотре
все змінює. Збудивши струни у громове форте
захоплює подих, кидає в обійми безодні…
Піано та форте…В нас є лише тут та сьогодні.
Думок на тему “Піано та форте”
гарний вірш