А ви спішіть! Спішіть любити й жити! Бо так летять за обрій десь літа… І сил нема, щоб цей політ спинити, Чи повернути просто все назад. Тож хай несуть вони на своїх крилах Нас до нових, незвіданих висот, Нехай любов розвіє нам вітрила І збереже від зайвих всіх турбот! А […]
Daily Archives: 18.02.2019
6 posts
Село зіяє пусткою, лупає на мене великими безпомічними очицями-віконцями й волає мертвою тишею. Здається, усе вимерло. Лише вітер завиває де-не-де й переносить тихий шепіт «Хочу хлібця» від хати до хати, а за ним хвостом – розпачливий жіночий зойк. – Сину, потерпи. Потерпи, дитино! – благаю, запнувшись сірою од порохняви та […]
Самотні береги Обіймали дике море. Разом хотіли бути ми, Але цього не станеться ніколи. Холодний вітер зігрівав, Мою давно зівялу душу. Ти мене напевне кохав, Та все одно залишив. Обійми останій раз, Подивись мені услід. Як швидко летить час, І повільно тане лід. Самотні береги Зберігали нашу […]
Коли тебе невинно ображають, Прощаються таємнії гріхи. І біси в безпорадності ридають, І ангели шепочуть: «Потерпи!».
Пролітають роки, час минає невпинно І летить уперед, нас несе від весни. І одне залишається завжди незмінно – Материнська любов, що іде крізь роки. Материнська любов сама щира у світі! Своїм сизим крилом від негод захистить! Хоч дорослі вже ми, та для матері діти І серденько її за нас завжди […]
Не губіть стежину, що веде додому, Не цурайтесь діти рідного порогу. Хоч і не палац там, а звичайна хата, Та чекають рідні – ваші батько й мати. Щоб лелеки вили щовесни гніздечка І спокійне билось у батьків сердечко, Щоб онуків рідні голоси дзвеніли І сади вишневі пишно зеленіли!