Глибока мудрість криється у тиші, Противні їй бенкети голосні, Її гойдають хвилі найніжніші, Немов перлину на морському дні… Вона, як те дитятко у веселці, І в ній туман невиспаних ночей!.. Глибока мудрість в материнськім серці І на іконі в кутиках очей!
Monthly Archives: Лютий 2019
176 posts
Кущі бузку і рути плекали рідні схили, Пахучі матіоли кохання віддавали… Ми можемо забути, про що, з ким говорили, Але, мабуть, ніколи – про те, що відчували!
Налякати їжака чим відомо і пора? Їжаків лякали так, не боїться він ніяк: ані вовка, ані пса, ні великого лиска, для лякання їжака – п’ята точка лиш гола. Їжачок не налякався, далі собі муштрувався, тупцяв швидко через ліс, лісосмугу і покіс, гуляв їжак по городу, там багато є тривоги і […]
За сонце небо зачепилось і хмарами себе укрило, сірими потужними хмарами, але і білі здоганяли. Вітер літав по виднокрузі, хитав дерева, та навкруги кущі ще у сніговому полоні, а вітер буйний і не сонний. День весь бував із сонцем, блищить асфальт, як із віконця проміння щедро розкидає, це все вода […]
«Проблисках весни» У перших проблисках весни Так ріже слух, не строєна гітара Весь світ наповнений краси І байдуже, що ми не пара Належав вечір лише нам Я не хотів, щоб він скінчився Двом одиноким кораблям Навічно б в нім я залишився Вдивлявся в очі, в глибину […]
Горить свіча У вечір як печать Чужого сенсу Гірка печаль Шовкова легка шаль Належить плесу. В твоїх очах Погасне вогник, прах Цього моменту І тих звучань Мелодій та благань Аплодисменти Пече печать Розламана печаль Не жалить вечір І шовк, вуаль Лягає знову шаль Вага на плечі.
Авторська пісня Я бачив, як за братом брат Стіною щільно крокували, І вибігали люди з хат, І ніби в ту стіну вростали! Над жовтим килимом ланів Розправив Ангел крила білі, І тисячами голосів лунало: «Слава Україні!» Нам грім бив в груди раз у раз, Як в дзвони на старих дзвіницях, […]
Україно, рідний краю, Всім серцем я тебе кохаю! Люблю світанки, й захід сонця. Моря і гори, та ліси, Сади, квітучі і гаї, Де так щебечуть солов’ї. Річки й струмочки, Й чисте джерельце Я Богу дякую за все. За мову мою солов’їну, За звичаї і за обряди, За те, що українкою […]
Сидить красива жінка за вікном. Я задивилась на цю юну вроду. Та враз вона повільно піднялась, І вразила серце своєю бідою. Красуня ця сама не ходить, А хтось її під руку водить. О,Боже,Ти пробач,що нарікаю, Бо ходжу я сама і помочі Сторонньої я не чекаю…. То ж світ оцей із […]
Ми не вмираєм, ні, то помирає час, Він помирає стрімко, непреривно! Ми житимемо вічно, повсякчас, І розквітатимемо серцем, несумнівно! Ми не вмираємо, лиш тінь стає ясна, А ми до смерті, мила, не причетні! Ми не вмираємо, знов літо, знов весна,.. Якщо ми любимо – ми вічні, ми безсмертні!
Жінку цю- люблю я дуже, Хоч зовсім не знаю за що… Я без неї -ніхто, я без неї -ніщо, І як жити без неї- не знаю. Самотньому сумно буває мені, Сон вночі не береться все вона в голові. Все без неї -не так, все без неї-ніяк… Не знаходжу в житті […]
Коли біда тебе спіткає, Отямся, не заламуй рук! Вона нас грішних позбавляє Від вічних, невимовних мук. Бог вірним вмощує дорогу Не квітами і не шиттям! Душа в біді восходить Богу Смиренним, слізним каяттям. Бог знає лік твоїм чеснотам, Років гортає сторінки… Скоріш радій своїм скорботам, Бо це оплата за гріхи!
А я так мріяла побачити Париж… У своїх снах я вежу малювала… Усе пірнала в цей чарівний дивовиж І на французькій тихо щось співала. Гаряча кава… В келиху вино… А за вікном грайливо гріє сонце… Париж не спить! Прокинувся давно, І так звабливо зазирає у віконце. А на даху… два […]
Якби ти знав, як часто чує Бог Твоє ім’я в моїх палких молитвах. Як я молю, щоб він для нас обох Зіслав кохання лагідне…і стиха. Щоб кожен день дарунком був для нас, Благословенням сповнювались миті, Щоб наших душ торкався кожен раз Небесний ангел – світла покровитель. Якби ти знав, як […]
Я сповідав людей, приречених на смерть! Тоді, в Абхазії, стояла осінь рання… Мене вражав сталевий блиск очей І неймовірна сила покаяння! За кожним з них був злочин на війні, І це були ще молоді солдати! Їх стрижені потилиці тоді Плекало сонце крізь сталеві ґрати. І страшно, але й вéлично було: […]
Коли довкола є причин багато, Аби скотилася та болісна сльоза – Ти подивись… що небо хоче дати, Щоб радістю наповнилось життя! Ти не шукай! А просто озирнися – Який Господь дарує дивний світ! Не поспішай! На хвильку зупинися! Дозволь душі здійснити цей політ! Нехай вона збере усі перлинки, Які наш […]
Він гарний настрій подарує, білими хвилями чарує, застигли хвилі поміж стовбурів: зима насипала снігів. Накреслять тіні на снігу високі стовбури сосни, тягнулися до сонця в неба вись, а сонце усміхалось: “Не журись.” Підтверджує яскраве сонце і неба синь неба із крон віконця, а із снігів народжувався лід, скоро […]
Во краю далёком летает мотылёк, он с веточки на ветку летит, ищет цветок, а если вдруг цветочек, яркий попадёт, то опыляет сразу, он лучше расцветёт. Гортензии, люпины, рододедронов цвет, рудбекии, ромашки, от роз есть дивный свет. Небес синяя нежность и дятла дробный стук, и щебет пташек звонкий, как будто […]