А день за днем біжать кудись літа… Ще, ніби вчора… юність, вісімнадцять, Все озираюся, позаду плин життя, І вже давно, нажаль, мені не двадцять. Нажаль… А може й зовсім навпаки… Позаду спомини, кохання, перші квіти, А ще болючі… такі болючі помилки, Які так хочеться, аби розвіяв вітер. Аби відніс далеко… […]
Daily Archives: 30.10.2019
Стихи, что сшиты логикой, не нравятся, “Заводят” вас, на шизика похожие?.. Мадам, не буду перед вами каяться, Для похвалы не вылезу из кожи я. И что ж вы, “поэтесса”, в рифму стелите, Как выбраться из лабиринтов зауми?.. Всегда считаю признаками гения – Доходчивость мышленья, ясность разума. Та чушь, что выдаете […]
“Не реви! Ти чуєш? Не реви! Обіцяю, Він повернеться до тебе… Тільки ти надією живи, І проси про це частіше небо… Не сумуй! Ти чуєш? Не сумуй! Що казав, ділити навпіл треба.. Ти ві сні прийди і поцілуй… Вам обом є щира в тім потреба…” Говорила їй в той вечір […]
Дозвольте, про вас напишу свого дивного вІрша. І то не важливо, що я взагалі вас не знаю. Я вас поміж зоряних бесід, як книгу читаю, Вона така давня, та у кожному віці геть інша. Вас – римами на папері. Зімну й кину долу. Бо ви не існуєте, вигадка хворого мозку. […]
«Німий артист» Стояв запалений ліхтар Такий один, посеред вулиці Його мені було так жаль Він мов поринув, в музиці А листя падало у такт Твоїй похмурій осені Ми наче зовсім не одні Та все ж й не разом досі, ми… А листя падало у такт В калюжі захлиналося […]
Жгут листья. Это вовсе Не удивительно для сейчас. Очистим Нашу осень От утомительных полуфраз. Поставим Только точки, Где троеточия разлеглись. Отправим Птичьей почтой В обыкновенно густую высь. Бураны Неизбежны, Но у природы один ответ: На раннем Белоснежье Изображается новый след.
Убраны травы, плоды и злаки, Пашня холодным дымком взялась. Ногти накрашены красным лаком, Тонкие пальчики сеют страсть. Вам интересно число колючек На молодых и сухих кустах? Каждая – это несчастный случай, Обыкновенный житейский крах. Хватит размахивать белым флагом. Вечер кончается поутру. Сделайте бусы из этих ягод – И нарядите свою […]
Осеннее солнце не греет, Оно для декора – не боле. Октябрь живет, как умеет, Играя привычные роли. Он огненный рыцарь-воитель И мытарь с ободранной кожей, Небесный владелец Юпитер И висельник на раздорожье. Он неумалимый бездельник, Трудяга-Сизиф у вершины, Лучистого Хорса подельник И всеистребляющий Шива. Он комедиант по контракту И стреляный […]
Я знову у маленькому Парижі! Я, дякувати Богу, в Чернівцях! Де п’янко пахнуть стиглі чорні вишні, Де квітне юність у людей в серцях❤️ Де поспішать нікуди вже не треба, Де на столі парує файний борщ, Де тато голубів пускає в небо, Де завжди йде, як у Парижі, дощ!