“Такої осені” Такої осені я досі ще не бачив Налиту золотом і зовсім без калюж Та я тебе ще й досі не пробачив І все хотів забути це чимдуж Цієї осені без тебе вже не вперше Все повертається безжальна круговерть Це листя впаде, ніби знову вмерше Його прийме до себе […]
Monthly Archives: Жовтень 2019
84 posts
Не відцвітуть ті квіти, що в рушник Поклала мама вмілою рукою, Де кожний хрестик до безчасся звик І вдало уписався в літній колір. Вінок з них осінь сонцю не сплете, Із літа рушникового зірвавши, – І навіть у холодний зимній день Сніжинками кружлятимуть ромашки. 23.07.19.
На ярмарок за щастям я піду, А потім в супермаркет за везінням, Хтось скаже, що його там не знайду, Тож спробую купити хоч прозріння. Любові зважте трохи, грамів сто, І совісті, що збоку на полиці. Не свіжа?Не купує вже ніхто? Тоді куплю у іншій я крамниці. По акції для мене […]
Місяць в темну нічку закохався Таємничу, одиноку і сумну. Теплим вечором до неї залицявся, Щоб краси відчути таїну. Дарував намисто з зір яскравих, Плів вінок із квітів польових, Умивав росою трав ласкавих, Й слав постіль з покосів лугових. Танцював закохано на хвилях, Співом заливався у саду. Голосом п’янким у дивних […]
Вишиває Осінь вербам жовті коси, Вишиває кленам золоте вбрання, Вишива тополям, вишням і березам Жовтим і червоним, срібним й золотим. Вишиває Осінь айстри й хризантеми, Застеляє Осінь жовті килими, Інкрустує Осінь ягоди калини, Грона винограду і горобини. Тче тумани Осінь, розстеля над полем, Диригує Осінь тихий падолист. Надсилає Осінь жовтий […]
Кава Лукава По жилах – Ожинно! Терпко До смерку Тужили – Обжинки! Гірко До зірки І п’янко До ранку! Променем, Спомином, Бранки Світанку! Кава Ласкава Струною, Луною! Вирієм, Вірою, Грою Сумною… Кавою, Лавою, Криє – Зімліє! Крихтами, Кривдами Гріє Надія…
Я всміхнуся тобі, ти – мені, Це уже гарна справа в сучасному світі. Хай розійдуться наші дороги земні, Ми змогли мить коротку добром освятити, Освітлити, немов світлячки, щоб пітьми Стало менше, а ми, незнайомці, Може статися, що між людьми – Промінця два єдиного сонця. 23.10.18.
И снова дождь из обжигающе холодных слов И снова жизнь как поезд под откос И тянет душу от этих сквозняков А ты рыдаешь и работаешь. И словно на износ Лицо опухло от напрасных слез. Ты не исправишь этим ничего И лишь работаешь как лошадь на износ Не изменить тебе ничем […]
Испить до дна любовь свою, Испить моря все, океаны горя, Испит до дна судьбу свою, И волю заменить неволей. А эта боль сильней грозы: Раскаты грома, молния, порывы ветра И пламя ледяной слезы Что по щеке скатилась вниз так слепо. Ах, этот в голове туман… Когда же ты развеешься, исчезнешь? […]
Загорнутися в ковдру депресії, Заховатись від світу у мріях, Не піддатись лавині агресії, Відшукати веселку на віях. Знову вірити, знову шукати Перспективи, посади, зарплати. Зайвих рішень і слів уникати, Може час щось в собі поміняти? Я не знаю у чому я винна, Що зробила не так у житті, […]
У літі бабинім… У літі бабинім так затишно, немов Я знов дитиною приїхав до бабусі, Де обнялася з мудрістю любов… І не такі страшні щипучі гуси. Де в батьківський кулак медова груша І все життя попереду іще, В якім сльозлива осінь непорушно Закрита в небі сонцем-сургучем. 20.10.19.
А, може, буде в райському саду Ще листопад – і душі наші листям Ув осінь сонячну, земну оцю, впадуть, У наші віком сходжені обійстя. І кущ малиновий, що зустрічі чекав, Прихованою ягідкою вгостить. Мій слід малечий визерне із трав, Доводячи душевний стан до млості. Нехай димком вертатися назад У Божий […]
Ранковий день вмивається туманами, Горіх вбрання скидає золоте, Збирає вітер листя між парканами, Де срібло крапель бісером впаде. В повітрі бродить запах диму й оранки, І вже не чутно гомону птахів, Ступає час на жовтня мокрі сходинки, Й засмагу літню витре із дахів. Летять в село граки поміж туманами, Ще […]
Ображена жінка… А скільки в ній правди? А скільки ховається несказаних слів? Ображена жінка мовчить і страждає Ніхто і не знає її домислів. Ображена жінка коханим своїм, Тією людиною, що «любить» її. Образи тієї не передати, Це гірше, ніж те, Якби світ образив її. Пробачить? Пробачить! Сховає образи. […]
До Раю похилилось деревце, Заплуталась зоря у павутину… Не бійся коли дихають в лице, А бійся, коли дихають у спину!
Вертаються страшні часи Батиєві — Дівчат на ринку в рабство продають, Крадуть на органи дітей у Києві, І у криницю батьківську плюють! Содомський гріх всміхається привітніше, Охоче хтось свою міняє стать, Стає суспільство все демократичнішим – На цінності одвічні наплювать! Вже поверхнево не від серця каються, І про мирське на […]
Вокруг меня война идет, Бои и ругань. Я устала… И вряд ли кто меня поймет: Вот новый день, и… я пропала Оставьте же меня в покое Дайте хоть чуть-чуть пожить. Ну что это такое? Нет, нужно снова оскорбить. Ну сколько можно, ради Бога! Ведь я живой же человек. И у […]
Не переймайся і не псуй даремно нерви! Згадай, чи не найвищий суд – це власна совість! І все, що люди зроблять проти тебе, – То, врешті-решт, піде тобі на користь!