Дві сливки на гілці одній У срібних краплинах роси – Прекрасна картина, в ній Господньої сила краси Плоди ці намалював На лоні Землі сам Бог. Не гілкою лиш з’єднав – В них кістка одна на двох 🙂
Monthly Archives: Березень 2020
430 posts
Вновь расплетаю я идей клубочки, Что в мыслях и душе переплелись, Чтобы на свет рифмованные строчки Исполненные смысла родились. В награду за бессонное плетенье Идей в потоке дней-ночей моих, Подарит вдруг своё на свет рожденье Мне, как младенец чистый, новый стих.
Средь сотен ников, тысяч аватаров Я в море интернетовском тону, Пытаясь. (убедясь раз в сотый –даром), Родную душу встретить хоть одну. Мелькают смайлы, лОгины, пароли. Мы – крошки в Интернетовой горсти, И здесь мы лишь играем чьи-то роли Под властью всеобъемлющей сети. Любовь по Интернету? Я не верю. Здесь могут […]
Нам лето дарит ласковый рассвет На травы уронив слезинки-росы, И сбросив белоснежно-нежный цвет Дурманят ароматом абрикосы. Укрыты ветви золотом плодов, Их аромат течёт неуловимо, Посадок абрикосовых, садов Никто сейчас пройти не может мимо. Теплее свет луны по вечерам, Лучами солнца днём земля согрета И ветка абрикоса дарит нам Так щедро […]
Скарбницю мови знову відкриваю. Які у ній чудові є слова! Ось чується «люблю»,дзвенить «кохаю» – Вона в віках не мертва, а жива. В ній лине слово щирої молитви, І колискова мамина пливе, Є слово для кохання і для битви, Є застаріле, але є й нове. В ній сила українського народу […]
Зійшла на Землю молода Зима Так бажана і так жадана нами. Безсніжна, та як завжди крадькома З собою принесла мішок з дарами. Спекла ясну мов сонце Калиту, Андрія на гуляння закликала, І в ніч ясну пречисту і святу Кохання юним душам дарувала. Літала з Миколаєм по Землі, Дарунки чемним дітям […]
Зима пошила платье из фатина, С волнением готовясь под венец, Известна дата – праздник Валентина – Волшебный день для любящих сердец. Влюблённые придут на свадьбу эту К Зиме и молодому Февралю И снова зазвенят, кружа планету, Три вечных слова «Я тебя люблю». Но жаль, не всем прислала приглашения На праздник счастья […]
Пел голос мне точь-в-точь на твой похожий, В душе–гитаре струны теребя. Я слушала, и явно так, до дрожи С собою рядом видела тебя. Казалось мне, что голос твой струился И синим светом в сердце лился мне, Что ты в меня, как я в тебя влюбился, Всё это было будто бы во […]
Стоїть Шевченко молодий в граніті, Щодня стрічає в Кам`янці зорю. До нього йдуть поважні люди й діти Віддати в день цей шану Кобзарю. Століття в безвість ссипались намистом – Не в силах ми спинити плин часу. Колись, Тарасе, ти ходив цим містом І милувався на його красу. На схилах біля […]
Погадаю на Андрія на кохання, Хай про милого розкаже ніч свята І здійснить найзаповітніші бажання На столі пахуча свіжа Калита. Поворожу я на щастя, поворожу, Та на здійснення всіх задумів й надій, Щоб щасливеє життя та долю гожу Із небес мені послав Святий Андрій. Погадаю на Андрія на кохання… Догорає […]
Зима серед Лютого Вѐсну стрічає, Вручає ключі від Землі. Вона свої сили невпинно втрачає І тане у теплій імлі. Це – Стрітення Боже, це – свято величне, Чекає на Весну весь люд, Як птаство з піснями про щастя незвичне Злетиться мерщій звідусюд. Як тепла Земля запашить, запарує, Позбувшись холодного сну […]
Осіннє небо в сірім оксамиті, Вологою тече вечірня мить, Цей дощ такий, що хочеться любити Усе, що він у вікна шепотить, Усе, що світом сховано у ньому, Заплетено в прозорі ручаї, А може, він розкаже невідоме Про ту, що сни відвідує мої?
Блищить асфальт – Уламок чорний ночі, Насичене повітря Сивиною, То тихий дощ, Він тихо жити хоче, Долонею втішаючись Земною. Мовчать створіння на гілках Крилаті, На вікнах – Білі дотики холодні, То тихий дощ Наївно хоче знати, Чи ти на нього дивишся Сьогодні. За хмарами безсиле сонце Тліє, Летять слова, Туманом […]
Кому життя, кому забави: На лавці, взявши пиріжка, Ловив малий гуляка ґави Й ногою копав будяка. Сусід ганяв на самокаті (був першим хлопцем у дворі!) Птахи вовтузились строкаті, Хтось слухав музику вгорі. Вечірнє сонце тихо блідло, Крутився спів на язиці, І розтікалося повидло По щойно витертій щоці.
Мені наснився край агави, Земля сомбреро та гітар, Тримали руки кухлик кави І чорний дудлився нектар. Про щось кричали маріачі, Спідниці піднімали пил, Блукали голоси дитячі І додавали серцю крил. Ховались хмари за крайсвітом, На древній церкві бомкав дзвін, І пахло днем, і пахло літом, І не хотілось перемін. Хіба […]
За недосяжною горою, Де ніч мандрує у ліси, Хмарини тішились грозою Та загорталися в баси. На шпагах билися сполохи, Земля дощу пила напій, Не було лячно анітрохи У цій містерії стихій. І очі не шукали схову, І серця не торкалась мла, Хіба що віднімало мову, Та й нащо мова та […]
Великий світ. За верболозом біжить у безвість потічок, гризе колінцями чорнозем та ловить пам’ять на гачок. Хапає вітер за зап’ястя, музичить коників орган, та незабудкове причастя в блакитний зваблює туман. І пахне пилом, пахне літом, живою свіжістю води, а я іду великим світом, і не збираюся рости.
Я знаю де існує рай, Не там, де янголи і хмари, А де з бандурою Мамай У божий світ пускає чари. О ні, він зовсім не чаклун, Хоча робити вміє чудо, Володар голосу і струн, І степовий козацький Будда, Живого спокою творець, Та ще й носій такого духу, Що всемогутній […]