Велика настала Седмиця. Три дні в ній пройшло і тепер На Землю зійшов, як годиться, Великий чи Чистий Четвер. Очистимо душі й оселі: Засяє хай скрізь чистота Й до нас в дні святкові, веселі Воскреслий Ісус завіта Що землю очистить від скверни, Відкриє нам радість життя, Від злої […]
Daily Archives: 16.04.2020
60 posts
-Ядро(сказав Марії) Кумедно як штовхають. -Чому його до шиї Вони прикладають? -Дай подумать хвильку (Намастив повидло): Показують…настільки Воно їм…набридло!..
Андрійко ложку облизав, Назад на блюдечко поклав, Богданчик чай з горнятка пив, З тією ж ложкою зблудив. Який шкандаль, який конфуз! Із вуст в вуста, ні пари з вуст! Та йдуть плітки, що двоє ті, Уже й без ложечки близькі. Брехня! – сказав Андрійко злий, Але чому Богдан блідий?
Крутонувся атлет вправно Разів із…дванадцять(!) І послав диск преславно- Метрів на…сто двадцять!!! Що за чудасія У секторі сталась (Гнат та Люсія Довго сперечались)? Підвів Гнат риску: -Бач:руками плеще- Знать,на тому диску… Голос його тещі!..
И заснувши поздней зимой, Мы проснёмся раней весной, Улыбнёмся любя и зевая, Поздним утром светлей, На стене соловей, Нам с картины споёт понимая, Нет теплее страны, Одеяло и мы, И запутаны волосы снами, Целый мир утонул, Ну, а нам повезло, Наша спальня ковчег дорогая, Мы сегодня вдвоём, Проживём этот день, […]
Напевно, ти щасливий, я не знаю. Ідеш до Істини і Мудрість в тебе є. Як Пілігрім ти прагнеш Небокраю, А поруч завжди хтось тепло дає… Напевно, я щаслива, я не знаю. Не кожному вдається все простить. Та потайки я все ж тебе чекаю, Щоб задихнутися тобою хоч на мить… […]
З перешкодами забіг В боротьбу вступає (Іван трохи приліг І в жінки питає): -Чому(не дає спокою Думка ця тепер) Перед ямою з водою Високий бар’єр? -Причина тут проста (Пояснення почув Ваня): Чим більша висота… Сильніше…обливання!..
Хто швидше,вище та сильніше (Мужність,краса,естетика!);- Що може бути цікавіше, Ніж ЛЕГКА АТЛЕТИКА?!. * * * -Подивися,жінко мила, Неповторну мить: Спринтер,мов на крилах, До фінішу летить… -О,стаєр…мабуть,з Т ого (Такому спека-не біда!);- Лиш глянь…яка у нього Розмірена хода… Щось не второпаю,Марічко, Дивних […]
Хронометру в стекле доверил время, Пескам Израиля ты даровал покой. Матросской тишине – Сиона бремя, Себя отдал мечте – Бегущей за волной От властных кабинетов, тюрем, потных рук, От сладких баловней советской мысли, Начертан был твоей рукой защитный круг В котором сны и чувства не прокисли. Поэзия Московских ресторанов, […]
-Втечу звершили,значить (Глянув суддя на Вавилу);- Чому? -Хотів побачить… Тещу(!)й жінку мою милу. Скривився суддя (Мов від болю): -Ех,мислення примітивне- Уявлення про волю… У вас вельми дивне!..
-Встати!Суд іде!- Грізно в залі лунає… Суддя засідання веде Й в підсудного питає: -Що ж,по справі вашій І трьох літ не нбереться… Та чомусь обличчя ваше… Знайомим(!)здається?.. -Пам’ять в вас погана;- Я ж вашу дочку Ніну… Наполегливо й старанно Грати вчив на піаніно!.. -Як же!Як же!Узнаю (Як […]
Куди ти йдеш? – спитав її він стиха, -В найвищі гори, де густий туман, Я тільки тінь, а хочу бути сильна… А ти зі мною?Ні?то прощавай… Не буду проти рік я бігти вгору, У мене з зайвого лише твоє взуття, – Навіщо ж так? – благав він про покору, Коли […]
-Перед тим,як піти у тюрму (Суддя запитав у Кіндрата), Слова не бажаєте чому Ви останнього сказати? -Навіщо це треба вам знати (Гірко всміхнувся Кіндрат)? Усе,що хотів я сказати, За мене сказав адвокат. Для чого тут знову хитрити?- А згодом ще трохи додав: -Про що ж не хотів […]
Закружляє поважна жовтінь, Завихрить помаранчево-чорне І в світанок чи мрій, чи хотінь, То загорне тебе, то пригорне Напівсон, напів’яви імла, Напівспогадів довге мовчання, Та липке, як соснова смола Безтурботне, жовтаве світання. Тут хмарини – на відстань руки, Тут дощів розпорошені коси, І шукаєш – ну де ж та блакить? Де […]
Ще світання морозно-захмарене Не розбурхане човганням ніг І, як чистий папір – світлим маренням, Наче заново все – перший сніг. На дерев перетруджені милиці Обіперся небесний сувій. Колисково по білому білиться Передмова майбутніх завій.
Поселиться в душі нестерпний щем, Як реквієм негоди по погоді. Забарвлюється сіяним дощем Мотив осінній. Грім звучить, як подив. У передзим’ї зупинився день І осінь зупинилася в сум’ятті: Тікати вже, чи знову для людей Подовжить хризантемове прокляття? Аби життя забарвленість жила, Аби звучали цвіркунові ноти, Найдовше-довго осені імла Аби буяла, […]
-Задумане-не пустяк (Жору суддя спитав)?; А чи було це саме так, Як прокурор сказав? І промовив Жора: -Я-повний ледащо, Бо план прокурора Набагато кращий!