Як вихід знайти свій у замкнутім колі?! Кружляю, шукаю – немає… Нема! Гойдає тривога намулені болі, В тунелі життя моїм знову пітьма… Змінити щось важко… Скоріш неможливо… І знов на шляху непорушна стіна! Опору знайти б мені дуже важливо… Та тільки в біді своїй знову сама… Дорога під ноги ляга […]
Daily Archives: 04.06.2020
14 posts
Вновь совесть в мои двери постучалась. Я не открыл, не вижу в этом смысла. Со мною в девяностых распрощалась, Когда программа партии зависла. Пригрезилось народу снова счастье. Все принялись скупать и продавать. Когда в стране полнейшее безвластье, Не стыдно воровать и убивать. Гуляй толпа, твое настало время! Ни партии, ни […]
Є професії на світі, Про які вже знають діти. А ще є маловідомі І вони їм незнайомі. ДЕГУСТАТОР – це мастак, Різних страв він знає смак. Їх на якість вивіряє, Бо різницю відчуває. Чи гірке, чи надто кисле, Чи шкідливе, чи корисне, Чи затвердле, чи м’яке, Чи готове, чи сире, […]
Опять весь мир мой наизнанку, Опять врываешься в судьбу. Опять звонишь ты спозаранку. «Зачем?»-в душе тебе кричу. Философ вновь в тебе проснулся: Про относительность судьбы, Суджений и проблем коснулся Терзают сущность вновь бунты! Добро иль зло владеет нами? В какой среде суждений мир, Что мы творцы своих желаний! Неистовство, желаний […]
Веселий травень піниться бузково Шукає зірку на п’ять пелюстків Серед тисячі квітів. Та сховалася зірка між листям, Забуте дитинство Упало в траву. Медитацію зірвано злими дощами Ночами, побитими грозами. Сонце як рідкісний гість Закликає продовжити гру, Доки квітне бузок І травень ще тут.
Вечір пахне ясмином, ясминовим чаєм зеленим. Розквітають вірші крізь рясне щебетання пташок. Це нарешті весни пробивається голос до мене. Проростає ясмин у намисто з холодних зірок. І несе той потік десь далеко від сутінків сірих, Поміж сплетення рік. де ніколи не було мостів. Чи знайдуться десь там незнайомі чужі сувеніри? […]
Місячний човник По Шляху Чумацькому Довго пливе в далечінь. Не втрапити б тільки У водоверть Золотої Галактики, Тільки б дістатися берега. Там вівці золоторунні Тихо вляглися на ночі поля. Їх не лякають примари, Що причаїлися в темряві, Світлом осяють Дорогу небесну, Щоб не блукати безоднями.
Його так манив лакований блиск тої крутої тачки, якою сьогодні приїхав новий одногрупник Її гладенькі боки створені розривати простір, мчати наввипередки з вітром. А власник же напевно влаштовує на ній такі перегони ночами! Погляд впав на потерті джинси. Так. Самому на таку не заробити. От би хоч в салоні посидіти! […]
Він застиг між двома опорами у стіні з виразом нелюдської напруги на обличчі. Мета – втриматися . Руки шукають за що зачепитися. Ноги ледь тримаються в на маленьких виступах. Вони так далеко одне від одної. Незручно і боляче. Біла сорочка просякла потом. Треба рухатися далі. Вгору. Та не дадуть. Поруч […]
Блискає, близько вечора, Вітер дужчає. Град. Гримить. Час зручний, щоб прийняти зречення, Час такий, що згасає в мить. Зверху б’ють, сиплють іскри підковою. Світ стискається і в словах Вас згадаю, я, просто знайомою, Щоб забути на власний страх. Час ще є доки хмарами вурдиться Схід і Захід потоптаний в тьму. […]
Прекрасно знала, що в епоху пірамід, Тобі не місце. Сидячи на кухні І поправляючи халат на грудях Гортала білий тріснутий iPhone. Паріс писав, як пишуть похітливі, Ще пару слів про секс і запах мідій, Що в тім кафе кладуть замало спецій, Що травень весь погруз в холодній зливі, А світ […]
Выбор Душа Моя – рабыня? Строптивая бунтарка? ВОТ выбор Мой отныне – Не тускло ЖИТЬ, но ярко! Сиять до тла сгорая, Не глиной быть для лепки. Без страха ввысь взлетая, Разрушив прутья клетки… Любить совсем не зная, Что выпадет? Мытарство? А вдруг – ключи от Рая Замкнут судьбы коварство. Подброшу […]
Зриває листя й кидає до ніг, Гілля гойдає вітер, мов колиску, А чорні хмари в небі низько-низько, Неначе гуси.І гуркоче грім. В долині озивається луна І розтинає небо блискавиця, Від неї сліпне темрява нічна, Гроза гуляє.Їй чомусь не спиться. 2016 р.
Туман ранковий місто огорнув. Перед світанком все завмерло. У хмари велетень пірнув, А на траві розсипав перли. Пташиний перервався спів, На горизонті десь зависло сонце. День ще не вирвався зі снів. І не постукав у віконце. Минуть хвилини – місто оживе, Загуркотять у нім старі трамваї. Туман додолу тихо попливе. […]