Мені часто доводилося втрачати рідних людей. Особливо в лихі 90-ті. Тоді не було мобільних. Були телеграми, які приносили чорні звістки. Живу я вже більше як 25 років з пам”яттю про трагічну загибель брата Миколи. Шукав його менший брат по моргах Харкова кілька днів. Загинув він за обставин, коли зносили старі […]
Monthly Archives: Липень 2020
Idem per idem, за обрієм, сонцем, за горизонтом; По осях: x, y, z. За Мертвим, Білим, Евксинським pontом, За твоїм плечем, за ребром, під і вище; За вчорашнім, прийдешнім, в шафах, на горищі, За словом, в словах, в простоті, пустоті, За ліжком, в пружинах, і в їх частоті, За тінями, […]
Господарству охорона – лову риби перепона, а в кущах рибалка вправний, у відрі – короп дзеркальний. – Став прийшли ви грабувати, щож, ми будем штрафувати! – Рибу вдома цю тримаю, на жаль, ванни я не маю. Їй в акваріумі тісно й виїзджаю я за місто, випускаю в став навмисно, повертається, […]
( не весела гумореска)”Повінь” Залило гуцулів крепко, крепко затопило Кілька днів із неба файно, водичку їм лило Через лисі ті Карпати, водичка сочилась У гуцулів на подвір’ях , у мить опинилась Із під ніг земля у мами, діточок рятуйте! Ще ви більше до річок, тих пляшок засуньте! […]
Назустріч сонцю Лечу ! Назустріч сонцю, Назустріч ще незвіданому дню. І крізь малюсіньке віконце Хмаринку мрії вже ловлю ! Не знаю, що мене чекає У тому тридесятому краю… А раптом птаху щастя я впіймаю, А, може, долю віднайду свою. Щось загубилась я у цьому світі. Застрягла […]
Промчался день и канул в Лету, Оставив ощущенье пестроты. Этим дождливым странным летом Все больше непонятной суеты. Сюда нельзя и здесь закрыто. Мы мечемся как белки в колесе. Собака, все же, где зарыта ? А я стою на взлетной полосе. Опять сегодня не летают… Я завтра нарисую […]
Повзрослели дети, постарела мать. На лице морщинок и не сосчитать. В волосы кудрявые вкралась седина… А совсем недавно молодой была. Огрубела кожа, руки в мозолях, Вынесла ж ты сколько на своих плечах. Пробежали годы, как в реке вода, Ты так мало мама видела тепла! Годы молодые их уж не вернуть, […]
Стара-старезна груша у саду, Вона, мабуть тут прожила найдовше, Співав їй вітер взимку про журбу, А навесні веселої заводив. Вже і сухе гілля у неї є, Та має ще міцне вона й зелене. Всього зазнала за життя своє Та не жалкує ні про що, напевне. Її плоди солодкі, наче мед, […]