. . ЦВІТЕ УЛЮБЛЕНА РОМАШКА БІЛА . .Цвіте, цвіте, улюблена ромашка, . .Тендітна біла ця квіточка моя, . .Мелодію виспівує їй пташка, . .З дитинства закохалась в неї я. . .В зеленому і затишному храмі, . .На високому гінкому стебельці, . .Росте – квітує, тішить нас […]
Monthly Archives: Липень 2020
224 posts
Збиралися миші На місяць летіти, Там сиру, казали, Найбільше на світі! А котики в інший Збиралися путь, Бо знали, що в лісі Сосиски ростуть.
Каким-то боком рядом с табуреткой Правду говорят, что ничего в этом мире не бывает просто так. Все в нем сложнейшим образом переплетено, перекручено, перевернуто и наворочено. А все для того, чтобы получить результат. Пару недель тому назад я прочла на сайте yapishu. net миниатюрный рассказ “Табуретка”. Автор нашел […]
Я кричу – бо у серці надривно Ніжність плаче, тобою забута. Гіркота від кохання – так дивно, І душа у кайдани закута. ПерегОрну ті дні, де кохала, Не судилось приборкати хвилю, Хай завжди світло буде в дзеркалах, І схід сонця світанку дасть силу.
Схилила буйну голову калина У вічному поклоні над могилою, Червоних сліз немало вже пролила Вона в журбі і тузі за загиблими. Нащадки вдячні то її садили У пам”ять про дідів й батьків своїх, Які відважно землю боронили Та волю й славу здобували їй. До рук взяли онуки нині зброю, Зійшлись […]
. . У К Р А Ї Н А, К Е Л Ь М Е Н Ц І ! . .- УКРАЇНА, КЕЛЬМЕНЦІ! – так радісно і ствердно вигукував малолітній […]
Де сивочолий дуб, де галаслива сойка ховає у дупло сякі-такі скарби, Знімає вітер з губ солодкий присмак зойку, І пропливає тінь відбутої доби. Сплітаються думки у дивний візерунок, І тиша до небес відлуннями гука, Загублені слова, осінній подарунок, Складають ланцюжок забутого рядка. мал. Яна Барткевича
Коли на захід ллється лимонад, На тихий клен, стікаючи по кроні; Гливке проміння цідить пополам Крізь листя світ, в якому тінь холоне.. Так в’яже сонце корпус кораблів, Рипучим скрипом палуби та щогли, І пінії кидають швартові, Як небеса, що тягнуть видноколи, В льняне вітрило; так одіта в сукню, Вона прийшла, […]
А за вікном, на дво̀рі – просто казка: Буяє ж літо – не мете зима, Та не у всіх є на обличчях маска Так, ніби того COVIDу й нема. Потреба є у сонця теплій ласці І радує пташиних спів капел, Та за̀вжди легше дихати у масці, Аніж під апаратом […]
Одноманітний біг епох Спинитись ні на мить не хоче І ти , із розпачем удвох На дійство це потупив очі Життів несхожих променади Десь починаються , десь рвуться А в тих життях одвічні вади І щирі мрії самогубців Тут цінностей шумлять каскади Досягнень смілих і провалів І все, що зустрічав […]
Я по краю твоєї Долі Пройду промінцем золотим, Тихим вітром в житті твого поля, А ще – місяцем срібним, німим. І нічого мені не треба, Знати лиш, що щасливий ти. Я нечутно полину в небо, Щоб там мрії твої знайти. І твої найчистіші мрії, Що сховались в ранковій росі, Принесу […]
Я бачила, що останнім часом з тобою щось відбувається, щось тебе терзає, не дає спокою. Відкинувши всілякі припущення, я чекала, поки ти сам до мене звернешся. І раптом ти випалив: ” Я не знаю, що мені робити: я закохався!” Спочатку мені хотілося над тобою просто посміятися, особливо, коли виявилось, що […]
А ви коли-небудь думали чи думаєте про смерть? Думаєте про те, що ви не вічні, і що рано чи пізно доведеться покинути цей світ? Хто прийде провести вас в останню путь? Які слова вам скажуть, прощаючись на цілу вічність? Може, нічого не скажуть, вкинуть у сиру землю та й усе. […]
. . І КЛИЧЕ ЛІТЕЧКО ДІТЕЙ ДО ДИВОГРАЮ! . .Мої внуки якось завітали . .Улітку, в тихе надвечір”я, . .І де квітник – вкотре поставали, – . .Мене радо кличуть на подвір”я. . .-Бабуся, ти розкажи про квіти, . . Цвітуть, пахнуть вони мило, гарно, – . . […]
Не знайде сорока в лісі Місце, щоб мовчати На яку не сяде гілку Буде скрекотати. Ой дивне, дивне все Дивне все це дуже Пісню з нами ти співай, Ставай поруч, друже. Їжачок так поспішав Аж перечепився Тай з високої гори В долину скотився. Ой дивне, дивне все Дивне все це […]
Підкралася до нас життєва осінь, А літечко квітуче вже забрала, Та лебеді кохання ще і досі У вирій не летять, лишились з нами. Бо затишно і тепло їм тут, значить І ллється ніжність із сердець струмочком. Ой, лебеді-лебедики крилаті, Будьте із нами ще багато років. 2020 р.
Итак, школа, 9 класс. Я училась в Н-ской средней школе. В этой школе учился мой старший брат, и благодаря ему, я знала всех учителей и особенности их характера раньше, чем пришла на учебу. Так как он учился очень хорошо, на меня возлагались определенные надежды. Не успела я переступить порог школы, […]
У дитинстві мене не пускали на річку. А мене, мов магнітом, тягнуло до неї. Ще б пак! Вона ж у городах! Мама страшенно боялася, що я можу втопитись. Приказувала старшому брату, щоб він приглядав за мною. Брат старший на 7 років. Ну а я із своїх років п”яти серйозно псувала […]